Psalms 2

2:1

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Perché tumultuano le nazioni, e meditano i popoli cose vane?

2:2

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

I re della terra si ritrovano e i principi si consigliano assieme contro l’Eterno e contro il suo Unto, dicendo:

2:3

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

Rompiamo i loro legami e gettiamo via da noi le loro funi.

2:4

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Colui che siede ne’ cieli ne riderà; il Signore si befferà di loro.

2:5

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Allora parlerà loro nella sua ira, e nel suo furore li renderà smarriti:

2:6

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Eppure, dirà, io ho stabilito il mio re sopra Sion, monte della mia santità.

2:7

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Io spiegherò il decreto: L’Eterno mi disse: Tu sei il mio figliuolo, oggi io t’ho generato.

2:8

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Chiedimi, io ti darò le nazioni per tua eredità e le estremità della terra per tuo possesso.

2:9

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Tu le fiaccherai con uno scettro di ferro; tu le spezzerai come un vaso di vasellaio.

2:10

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Ora dunque, o re, siate savi; lasciatevi correggere, o giudici della terra.

2:11

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Servite l’Eterno con timore, e gioite con tremore.

2:12

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Rendete omaggio al figlio, che talora l’Eterno non si adiri e voi non periate nella vostra via, perché d’un tratto l’ira sua può divampare. Beati tutti quelli che confidano in lui!