Matthew 20

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

Poiché il regno de’ cieli è simile a un padron di casa, il quale, in sul far del giorno, uscì a prender ad opra de’ lavoratori per la sua vigna.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

E avendo convenuto coi lavoratori per un denaro al giorno, li mandò nella sua vigna.

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

Ed uscito verso l’ora terza, ne vide degli altri che se ne stavano sulla piazza disoccupati,

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

e disse loro: Andate anche voi nella vigna, e vi darò quel che sarà giusto. Ed essi andarono.

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

Poi, uscito ancora verso la sesta e la nona ora, fece lo stesso.

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

Ed uscito verso l’undicesima, ne trovò degli altri in piazza e disse loro: Perché ve ne state qui tutto il giorno inoperosi?

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

Essi gli dissero: Perché nessuno ci ha presi a giornata. Egli disse loro: Andate anche voi nella vigna.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

Poi, fattosi sera, il padron della vigna disse al suo fattore: Chiama i lavoratori e paga loro la mercede, cominciando dagli ultimi fino ai primi.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

Allora, venuti quei dell’undicesima ora, ricevettero un denaro per uno.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

E venuti i primi, pensavano di ricever di più; ma ricevettero anch’essi un denaro per uno.

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

E ricevutolo, mormoravano contro al padron di casa, dicendo:

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

Questi ultimi non han fatto che un’ora e tu li hai fatti pari a noi che abbiamo portato il peso della giornata e il caldo.

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

Ma egli, rispondendo a un di loro, disse: Amico, io non ti fo alcun torto; non convenisti meco per un denaro?

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Prendi il tuo, e vattene; ma io voglio dare a quest’ultimo quanto a te.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Non m’è lecito far del mio ciò che voglio? o vedi tu di mal occhio ch’io sia buono?

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

Così gli ultimi saranno primi, e i primi ultimi.

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

Poi Gesù, stando per salire a Gerusalemme, trasse da parte i suoi dodici discepoli; e, cammin facendo, disse loro:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

Ecco, noi saliamo a Gerusalemme, e il Figliuol dell’uomo sarà dato nelle mani de’ capi sacerdoti e degli scribi;

І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

ed essi lo condanneranno a morte, e lo metteranno nelle mani dei Gentili per essere schernito e flagellato e crocifisso; ma il terzo giorno risusciterà.

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

Allora la madre de’ figliuoli di Zebedeo s’accostò a lui co’ suoi figliuoli, prostrandosi e chiedendogli qualche cosa.

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

Ed egli le domandò: Che vuoi? Ella gli disse: Ordina che questi miei due figliuoli seggano l’uno alla tua destra e l’altro alla tua sinistra, nel tuo regno.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

E Gesù, rispondendo, disse: Voi non sapete quel che chiedete. Potete voi bere il calice che io sto per bere? Essi gli dissero: Sì, lo possiamo.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

Egli disse loro: Voi certo berrete il mio calice; ma quant’è al sedermi a destra o a sinistra non sta a me il darlo, ma è per quelli a cui è stato preparato dal Padre mio.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

E i dieci, udito ciò, furono indignati contro i due fratelli.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

Ma Gesù, chiamatili a sé, disse: Voi sapete che i principi delle nazioni le signoreggiano, e che i grandi usano potestà sopra di esse.

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

Ma non è così tra voi; anzi, chiunque vorrà esser grande fra voi, sarà vostro servitore;

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

e chiunque fra voi vorrà esser primo, sarà vostro servitore;

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

appunto come il Figliuol dell’uomo non è venuto per esser servito ma per servire, e per dar la vita sua come prezzo di riscatto per molti.

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

E come uscivano da Gerico, una gran moltitudine lo seguì.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Ed ecco che due ciechi, seduti presso la strada, avendo udito che Gesù passava, si misero a gridare: Abbi pietà di noi, Signore, figliuol di Davide!

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Ma la moltitudine li sgridava, perché tacessero; essi però gridavan più forte: Abbi pietà di noi, Signore, figliuol di Davide!

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

E Gesù, fermatosi, li chiamò e disse: Che volete ch’io vi faccia?

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

Ed essi: Signore, che s’aprano gli occhi nostri.

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Allora Gesù, mosso a pietà, toccò gli occhi loro, e in quell’istante ricuperarono la vista e lo seguirono. Matteo Capitolo 21