Ecclesiastes 10

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Le mosche morte fanno puzzare e imputridire l’olio del profumiere; un po’ di follia guasta il pregio della sapienza e della gloria.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Il savio ha il cuore alla sua destra, ma lo stolto l’ha alla sua sinistra.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Anche quando lo stolto va per la via, il senno gli manca e mostra a tutti ch’è uno stolto.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Se il sovrano sale in ira contro di te, non lasciare il tuo posto; perché la dolcezza previene grandi peccati.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

C’è un male che ho veduto sotto il sole, un errore che procede da chi governa:

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

che, cioè la stoltezza occupa posti altissimi, e i ricchi seggono in luoghi bassi.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Ho veduto degli schiavi a cavallo, e de’ principi camminare a piedi come degli schiavi.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Chi scava una fossa vi cadrà dentro, e chi demolisce un muro sarà morso dalla serpe.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Chi smuove le pietre ne rimarrà contuso, e chi spacca le legna corre un pericolo.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Se il ferro perde il taglio e uno non l’arrota, bisogna che raddoppi la forza; ma la sapienza ha il vantaggio di sempre riuscire.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Se il serpente morde prima d’essere incantato, l’incantatore diventa inutile.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

Le parole della bocca del savio son piene di grazia; ma le labbra dello stolto son causa della sua rovina.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

Il principio delle parole della sua bocca è stoltezza, e la fine del suo dire è malvagia pazzia.

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

Lo stolto moltiplica le parole; eppure l’uomo non sa quel che gli avverrà; e chi gli dirà quel che succederà dopo di lui?

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

La fatica dello stolto lo stanca, perch’egli non sa neppur la via della città.

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Guai a te, o paese, il cui re è un fanciullo, e i cui principi mangiano fin dal mattino!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Beato te, o paese, il cui re è di nobile lignaggio, ed i cui principi si mettono a tavola al tempo convenevole, per ristorare le forze e non per ubriacarsi!

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Per la pigrizia sprofonda il soffitto; per la rilassatezza delle mani piove in casa.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

Il convito è fatto per gioire, il vino rende gaia la vita, e il danaro risponde a tutto.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Non maledire il re, neppur col pensiero; e non maledire il ricco nella camera ove tu dormi; poiché un uccello del cielo potrebbe spargerne la voce, e un messaggero alato pubblicare la cosa.