Song of Solomon 1

Соломонова Пісня над піснями.
Énekek éneke, mely Salamoné.
Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
Csókoljon meg engem az ő szájának csókjaival; mert a te szerelmeid jobbak a bornál.
На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
A te drága kenetid jók illatozásra; a te neved kiöntött drága kenet; azért szeretnek téged a leányok.
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
Vonj engemet te utánad, hadd fussunk! Bevitt engem a király az ő ágyasházába; örvendezünk és vígadunk te benned, előszámláljuk a te szerelmeidet, melyek jobbak a bornál, méltán szeretnek téged.
Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
Fekete vagyok, de szép, Jeruzsálem leányai; mint Kédár sátrai *és* Salamon szőnyegei.
Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
Ne nézzetek engem, hogy én fekete vagyok, hogy a nap lesütött engem; az én anyámnak fiai ellenem megharagudtak, a szőlőknek őrizőjévé tettek engem, - a magam szőlőjét nem őriztem.
Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
Mondd meg nékem, *te,* a kit az én lelkem szeret, hol legeltetsz, hol deleltetsz délben; mert miért legyek én olyan, mint a ki elfátyolozza magát, társaid nyájainál?
Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
Mivelhogy nem tudod, oh asszonyok között legszebb! jőjj ki a nyájnak nyomdokain, és őrizd a te kecskéidet a pásztoroknak sátorai körül.
Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
A Faraó szekereiben való paripákhoz hasonlítlak téged, én mátkám.
Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
Szépek a te orczáid a *halántékra való* lánczokban, a te nyakad a gyöngysorokban.
Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
Arany lánczokat csinálunk néked, ezüstből csinált gyöngyökkel.
Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
Mikor a király az ő asztalánál ül, nárdusnak jóillatja származik én tőlem.
Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
*Olyan* az én szerelmesem nékem, mint egy kötés mirha, mely az én kebeleim között hál.
Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
*Mint* az Engedi szőlőiben a cziprusfürt, *olyan* nékem az én szerelmesem.
Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
Ímé, szép vagy én mátkám, ímé, szép vagy, a te szemeid *olyanok, mint* a galambok.
Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
Ímé, te *is* szép vagy én szerelmesem, gyönyörűséges, és a mi nyoszolyánk zöldellő.
Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!
A mi házainknak gerendái czédrusfák, és a mi mennyezetünk cziprusfa.