Proverbs 9

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
Bölcseség megépítette az ő házát, annak hét oszlopát kivágván.
Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
Megölte vágnivalóit, kitöltötte borát, asztalát is elkészítette.
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
Elbocsátá az ő leányit, hivogat a város magas helyeinek tetein.
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
Ki tudatlan? térjen ide; az értelem nélkül valónak *ezt* mondja:
Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
Jőjjetek, éljetek az én étkemmel, és igyatok a borból, melyet töltöttem.
Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
Hagyjátok el a bolondokat, hogy éljetek, járjatok az eszességnek útán.
Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
A ki tanítja a csúfolót, nyer magának szidalmat: és a ki feddi a latrot, szégyenére lesz.
Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
Ne fedd meg a csúfolót, hogy ne gyűlöljön téged; fedd meg a bölcset, és szeret téged.
Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
Adj a bölcsnek, és még bölcsebb lesz; tanítsd az igazat, és öregbíti a tanulságot.
Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
A bölcseségnek kezdete az Úrnak félelme; és a Szentnek ismerete az eszesség.
бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
Mert én általam sokasulnak meg a te napjaid, és meghosszabbítják néked életednek esztendeit.
Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
Ha bölcs vagy, bölcs vagy te magadnak; ha pedig csúfoló vagy, magad vallod kárát.
Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
Balgaság asszony fecsegő, bolond és semmit nem tud.
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
És leült az ő házának ajtajába, székre a városnak magas helyein,
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
Hogy hívja az útonjárókat, a kik egyenesen mennek útjokon.
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
Ki együgyű? térjen ide, és valaki esztelen, annak *ezt* mondja:
Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
A lopott víz édes, és a titkon való étel gyönyörűséges!
І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
És az nem tudja, hogy ott élet nélkül valók vannak; és a pokol mélyébe esnek az ő hivatalosai!