Matthew 20

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

כי דומה מלכות השמים לאדם בעל בית אשר השכים לצאת בבקר לשכר פעלים לכרמו׃

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

והתנה עם הפעלים שכר דינר ליום וישלחם אל כרמו׃

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

ויצא בשעה השלישית וירא אחרים עמדים בטלים בשוק׃

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

ויאמר להם לכו גם אתם אל כרמי וכישר אתן לכם וילכו׃

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

ויצא גם בשעה הששית גם בתשיעית ויעש כדבר הזה׃

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

ויצא בשעת עשתי עשרה וימצא אחרים עמדים ויאמר אליהם למה אתם עמדים פה בטלים כל היום׃

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

ויאמרו לו כי לא שכר אותנו איש ויאמר אליהם לכו גם אתם אל הכרם וכישר יתן לכם׃

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

ויהי בערב ויאמר בעל הכרם אל פקידו קרא את הפעלים ושלם להם את שכרם החל באחרונים וכלה בראשונים׃

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

ויבאו הנשכרים בשעת אחת עשרה ויקחו איש איש דינר אחד׃

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

ובבא הראשונים דמו בנפשם כי יקחו יותר ויקחו גם הם איש איש דינר אחד׃

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

ויהי בקחתם וילונו על בעל הבית לאמר׃

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

אלה האחרונים לא עשו כי אם שעה אחת ואתה השויתם אלינו אשר סבלנו את כבד היום ואת חמו׃

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

ויען ויאמר אל אחד מהם רעי לא עשקתיך הלא שכר דינר התנית עמי׃

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

קח את שלך ולך ואני רצוני לתת גם לזה האחרון כמו לך׃

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

הלא אוכל לעשות בשלי כרצוני האם תרע עינך על אשר טוב אנכי׃

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

ככה יהיו האחרונים ראשונים והראשונים יהיו אחרונים כי רבים הם הקרואים ומעטים הנבחרים׃

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

ויהי כעלות ישוע ירושלים ויקח אליו את שנים העשר לבדם ויאמר להם בדרך׃

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

הננו עלים ירושלימה ובן האדם ימסר לראשי הכהנים ולסופרים והרשיעהו למות׃

І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

ומסרו אותו לגוים להתל בו ולהכות אותו בשוטים ולצלב אותו וביום השלישי קום יקום׃

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

אז נגשה אליו אם בני זבדי עם בניה ותשתחו לו לבקש ממנו דבר׃

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

ויאמר אליה מה בקשתך ותאמר אליו אמר נא כי ישבו שני בני אלה אחד לימינך ואחד לשמאלך במלכותך׃

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

ויען ישוע ויאמר לא ידעתם את אשר שאלתם היכל תוכלו שתות את הכוס אשר אני עתיד לשתותו והטבל בטבילה אשר אני נבטל בה ויאמרו אליו נוכל׃

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

ויאמר אליהם הן את כוסי תשתו ובטבילה אשר אני נטבל בה תטבלו אך שבת לימימי ולשמאלי אין בידי לתתה בלתי לאשר הוכן להם מאת אבי׃

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

ויהי כאשר שמעו זאת העשרה ויכעסו אל שני האחים׃

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

וישוע קרא להם ויאמר אתם ידעתם כי שרי הגוים רדים בהם והגדולים שלטים עליהם׃

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

ואתם אל יהי כן ביניכם כי אם החפז להיות גדול בכם יהי לכם למשרת׃

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

והחפץ להיות בכם לראש יהי לכם עבד׃

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

כאשר בן האדם לא בא למען ישרתוהו כי אם לשרת ולתת את נפשו כפר תחת רבים׃

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

ויהי כצאתם מיריחו וילך אחריו המון עם רב׃

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

והנה שני עורים ישבים על יד הדרך וישמעו כי ישוע עבר ויצעקו לאמר חננו נא אדנינו בן דוד׃

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

ויגער בם העם להשתיקם והם הרבו לצעק ויאמרו אדנינו חננו נא בן דוד׃

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

ויעמד ישוע ויקרא להם ויאמר מה תחפצו ואעשה לכם׃

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

ויאמרו אליו אדנינו עשה שתפקחנה עינינו׃

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

ורחמי ישוע נכמרו ויגע בעיניהם ופתאם החלו עיניהם לראות וילכו אחריו׃