Psalms 94

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

Herra Jumala, jonka kostot ovat, Jumala, jonka kostot ovat, selkiästi itses näytä.

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Korota sinuas, maailman tuomari: maksa ylpeille, mitä he ansainneet ovat.

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

Herra, kuinka kauvan pitää jumalattomain, kuinka kauvan pitää jumalattomain riemuitseman?

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

Tiuskuman ja puhuman niin ylpiästi, ja kaikki pahantekiät niin kerskaaman?

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Herra, he polkevat alas sinun kansas, ja sinun perimistäs he vaivaavat.

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

Lesket ja muukalaiset he tappavat, ja orvot he kuolettavat,

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Ja sanovat: ei Herra sitä näe, ja Jakobin Jumala ei sitä tottele.

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Ymmärtäkäät siis, te hullut kansan seassa! ja, te tyhmät, koska te taitaviksi tulette?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

Joka korvan on istuttanut, eikö hän kuule? eli joka silmän loi, eikö hän näe?

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

Joka pakanoita kurittaa, eikö hän rankaise, joka ihmisille opettaa tiedon?

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

Mutta Herra tietää ihmisten ajatukset, että ne turhat ovat.

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

Autuas on se, jota sinä, Herra, kuritat, ja opetat sinun laistas,

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

Että hänellä kärsivällisyys olis, koska vastoin käy, siihenasti kuin jumalattomalle hauta valmistetaan.

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

Sillä ei Herra heitä kansaansa pois, eli hylkää perimistänsä.

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

Sillä oikeuden pitää sittekin oikeuden oleman, ja kaikki hurskaat sydämet sitä seuraavat.

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Kuka seisoo minun kanssani pahoja vastaan? kuka astuu minun tyköni pahointekiöitä vastaan?

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

Ellei Herra minua auttaisi, niin minun sieluni makais lähes hiljaisuudessa.

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

Minä sanoin: minun jalkani on horjunut, vaan sinun armos, Herra, minun tukesi.

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

Minulla oli paljo surua sydämessäni; mutta sinun lohdutukses ilahutti minun sieluni.

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

Etpäs mielisty koskaan tosin vahingolliseen istuimeen, joka lain häijysti opettaa.

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

He kokoovat joukkonsa vanhurskaan sielua vastaan, ja tuomitsevat viattoman veren kadotukseen,

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

Mutta Herra on minun varjelukseni: minun Jumalani on minun uskallukseni turva,

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Ja hän kostaa heidän vääryytensä, ja hukuttaa heitä heidän pahuutensa tähden: Herra, meidän Jumalamme, hukuttaa heitä.