Job 18

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Niin vastasi Bildad Suasta ja sanoi:

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Koska te lakkaatte puhumasta? ymmärtäkäät ensin, ja puhukaamme sitte.

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

Miksi me pidetään niinkuin juhdat, ja olemme niin saastaiset teidän silmäinne edestä?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Tahdotkos revetä kiukussas? luuletkos, että maa sinun tähtes hyljätään ja kallio siirretään siastansa?

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

Jumalattoman valkeus pitää myös sammutettaman, ja hänen valkiansa kipinä ei pidä paistaman.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Hänen majassansa pitää valkeus tuleman pimeydeksi, ja hänen kynttilänsä pitää siinä sammutettaman.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Hänen voimansa askeleet pitää ahdistettaman; ja hänen neuvonsa pitää hänen maahan sysäämän.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

Sillä hän on viety jalkoinensa paulaan, ja vaeltaa verkossa.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

Paula pitää pitämän hänen kantapäänsä, ja ryövärit pitää hänen käsittämän.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

Hänen paulansa on viritetty maan päälle, ja hänen satimensa hänen polullensa.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Kaikin tahoin pitää kauhistukset häntä peljättämän, ja hänen jalkansa eksyttämän.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Nälkä pitää oleman hänen tavaransa, ja onnettomuus pitää oleman valmistettu hänen kylkeensä.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Hänen nahkansa vahvuus pitää kulutettaman, ja hänen väkevyytensä pitää kuoleman esikoisen syömän.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

Hänen toivonsa pitää revittämän ylös juurinensa hänen majastansa, ja hän pitää ajettaman pelkoin kuninkaan tykö.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Se on asuva hänen majassansa hänen puutteensa tähden: hänen majansa päälle pitää tulikiveä viskottaman.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Alhaalta pitää hänen juurensa kuivettuman, ja ylhäältä hänen elonsa niitettämän.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Hänen muistonsa pitää hukkuman maan päältä, ja ei pidä ensinkään hänellä nimeä oleman kadulla.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

Hän pitää ajettaman valkeudesta pimeyteen, ja pitää maalta heitettämän pois.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Ei hänellä pidä yhtään lasta oleman, eikä lasten lasta hänen kanssansa; ja ei pidä yhtään hänen asuinsioihinsa jäämän.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Ne jotka hänen perässänsä tulevat, pitää hämmästymän hänen päivästänsä, ja ne jotka hänen edellänsä ovat olleet, pitää peljästymän.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

Tämä on jumalattoman maja, ja tämä on sen sia, joka ei Jumalasta mitään tiedä.