Job 18

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Odpovídaje pak Bildad Suchský, řekl:

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Dokudž neučiníte konce řečem? Pomyslte na to, a potom mluviti budeme.

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

Proč jsme počteni za hovada? Oškliví jsme jemu, jakž sami vidíte.

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Ó ty, jenž hubíš život svůj zůřením svým, zdaliž pro tebe opuštěna bude země, a odsedne skála z místa svého?

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

Anobrž světlo bezbožných uhašeno bude, aniž se blyštěti bude jiskra ohně jejich.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Světlo se zatmí v stánku jeho, a lucerna jeho v něm zhasne.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Ssouženi budou krokové síly jeho, a porazí jej rada jeho.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

Nebo zapleten jest do síti nohami svými, a v zamotání chodí.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

Chytí ho za patu osídlo, a zmocní se ho násilník.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

Skrytať jest při zemi smečka jeho, a léčka jeho na stezce.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Odevšad hrůzy jej děsiti budou a dotírati na nohy jeho.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Hladovitá bude síla jeho, a bída pohotově při boku jeho.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Zžíře žily kůže jeho, zžíře oudy jeho kníže smrti.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

Uchváceno bude z stánku jeho doufání jeho, a to jej přivede k králi strachů.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

V stánku jeho hrůza bydleti bude, ač nebyl jeho; posypáno bude obydlí jeho sirou.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Od zpodku kořenové jeho uschnou, a svrchu osekány budou ratolesti jeho.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Památka jeho zahyne z země, aniž jméno jeho slýcháno bude na ulicích.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

Vyženou ho z světla do tmy, anobrž z okršlku zemského vypudí jej.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Nepozůstaví ani syna ani vnuka v lidu svém, ani jakého ostatku v příbytcích svých.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Nade dnem jeho zděsí se potomci, a přítomní strachem podjati budou.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

Takovýť jest zajisté způsob nešlechetného, a takový cíl toho, kterýž nezná Boha silného.