Ecclesiastes 10

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
死苍蝇使做香的膏油发出臭气;这样,一点愚昧也能败坏智慧和尊荣。
Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
智慧人的心居右;愚昧人的心居左。
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
并且愚昧人行路显出无知,对众人说,他是愚昧人。
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
掌权者的心若向你发怒,不要离开你的本位,因为柔和能免大过。
Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
我见日光之下有一件祸患,似乎出于掌权的错误,
на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
就是愚昧人立在高位;富足人坐在低位。
Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
我见过仆人骑马,王子像仆人在地上步行。
Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
挖陷坑的,自己必掉在其中;拆墙垣的,必为蛇所咬。
Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
凿开(或译:挪移)石头的,必受损伤;劈开木头的,必遭危险。
Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
铁器钝了,若不将刃磨快,就必多费气力;但得智慧指教,便有益处。
Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
未行法术以先,蛇若咬人,后行法术也是无益。
Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
智慧人的口说出恩言;愚昧人的嘴吞灭自己。
початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
他口中的言语起头是愚昧;他话的末尾是奸恶的狂妄。
Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
愚昧人多有言语,人却不知将来有什么事;他身后的事谁能告诉他呢?
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
凡愚昧人,他的劳碌使自己困乏,因为连进城的路,他也不知道。
Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
邦国啊,你的王若是孩童,你的群臣早晨宴乐,你就有祸了!
Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
邦国啊,你的王若是贵冑之子,你的群臣按时吃喝,为要补力,不为酒醉,你就有福了!
Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
因人懒惰,房顶塌下;因人手懒,房屋滴漏。
Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
设摆筵席是为喜笑。酒能使人快活;钱能叫万事应心。
Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
你不可咒诅君王,也不可心怀此念;在你卧房也不可咒诅富户。因为空中的鸟必传扬这声音,有翅膀的也必述说这事。