Ecclesiastes 10

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
Умрели мухи развалят маслото на мировареца и го правят да вони; същото прави и малко безумие на един, който е уважаван за мъдрост и чест.
Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
Разумът на мъдрия е в десницата му, а разума на безумния — в левицата му.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Дори когато безумният ходи по пътя, той няма разум и показва на всекиго, че е безумен.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
Ако духът на владетеля се надигне против теб, не напускай мястото си, защото кротостта предотвратява големи грехове.
Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
Има зло, което видях под слънцето, като грешка, произхождаща от владетеля —
на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
безумието се поставя на голяма почит, а богатите седят на скромни места.
Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
Видях слуги на коне и князе да ходят на земята като слуги.
Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
Който копае яма, ще падне в нея и който разбива ограда, змия ще го ухапе.
Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
Който копае камъни, ще се рани от тях; който цепи дърва, се излага на опасност от тях.
Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
Ако се притъпи желязото и човек не наточи острието, трябва да използва повече сила. А мъдростта е полезна за оправяне.
Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
Ако змията ухапе, преди да бъде омаяна, няма полза за омайвача.
Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
Думите от устата на мъдрия са благодатни, а устните на безумния ще го погълнат;
початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
началото на думите на устата му е безумие, и краят на говоренето му е дива лудост.
Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Безумният умножава думи, но човек не знае какво ще бъде, и кой може да му извести какво ще бъде след него?
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Трудът на безумните ги уморява, понеже те дори не знаят как да отидат в града.
Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
Горко ти, земьо, когато царят ти е дете и първенците ти преяждат сутрин!
Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
Блазе ти, земьо, когато царят ти е син на благородни и първенците ти ядат навреме — за укрепване, а не за напиване!
Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
От леност се съсипва къщният покрив и от безделието на ръцете къщата прокапва.
Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
Угощение се приготвя за забавление и виното весели живота, а парите отговарят на всичко.
Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Не проклинай царя дори и в мисълта си и не проклинай богатия дори и в спалнята си, защото небесна птица може да отнесе гласа ти и крилата птица да разкаже това.