Job 18

Şuahlı Bildat şöyle yanıtladı:
І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
“Ne zaman bitecek bu sözler? Biraz anlayışlı olun da konuşalım.
Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
Niçin hayvan yerine konuyoruz, Gözünüzde aptal sayılıyoruz?
Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
Sen kendini öfkenle paralıyorsun, Senin uğruna dünyadan vaz mı geçilecek? Kayalar yerini mi değiştirecek?
О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
“Evet, kötünün ışığı sönecek, Ateşinin alevi parlamayacak.
Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
Çadırındaki ışık karanlığa dönecek, Yanındaki kandil sönecek.
його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
Adımlarının gücü zayıflayacak, Kurduğu düzene kendi düşecek.
стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
Ayakları onu ağa götürecek, Kendi ayağıyla tuzağa basacak.
Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Topuğu kapana girecek, Tuzak onu kapacak.
пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
Toprağa gizlenmiş bir ilmek, Yoluna koyulmuş bir kapan bekliyor onu.
на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
Dehşet saracak onu her yandan, Her adımında onu kovalayacak.
Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
Gücünü kıtlık kemirecek, Tökezleyince, felaket yanında bitiverecek.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
Derisini hastalık yiyecek, Kollarıyla bacaklarını ölüm yutacak.
Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
Güvenli çadırından atılacak, Dehşet kralının önüne sürüklenecek.
Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
Çadırında ateş oturacak, Yurdunun üzerine kükürt saçılacak.
Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
Kökleri dipten kuruyacak, Dalları üstten solacak.
Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
Ülkede anısı yok olacak, Adı dünyadan silinecek.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
Işıktan karanlığa sürülecek, Dünyadan kovulacak.
Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
Ne çocuğu ne torunu kalacak halkı arasında, Yaşadığı yerde kimsesi kalmayacak.
У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
Batıdakiler onun yıkımına şaşacak, Doğudakiler dehşet içinde bakacak.
На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
Evet, kötülerin yaşamı işte böyle son bulur, Tanrı’yı tanımayanların varacağı yer budur.”
Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!