Ecclesiastes 10

Ölü sinekler attarın ıtırını kokutur. Biraz aptallık da bilgeliği ve saygınlığı bastırır.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Bilgenin yüreği hep doğruya eğilimlidir, Akılsızın ise, hep yanlışa.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Yolda yürürken bile akılsızın aklı kıttır, Akılsız olduğunu herkese gösterir.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Yöneticinin öfkesi sana karşı alevlenirse, Yerinden ayrılma; Çünkü serinkanlılık büyük yanlışları bastırır.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Güneşin altında gördüğüm bir haksızlık var, Yöneticiden kaynaklanan bir yanlışı andırıyor:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

Zenginler düşük makamlarda otururken, Aptallar yüksek makamlara atanıyor.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Köleleri at sırtında, Önderleri yerde köleler gibi yürürken gördüm.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

[] Çukur kazan içine kendi düşer, Duvarda gedik açanı yılan sokar.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Taş çıkaran taştan incinir, Odun yaran tehlikeye girer.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Balta körse, ağzı bilenmemişse, Daha çok güç gerektirir; Ama bilgelik başarı doğurur.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Yılan büyü yapılmadan önce sokarsa, Büyücünün yararı olmaz.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Bilgenin ağzından çıkan sözler benimsenir, Oysa akılsız kendi ağzıyla yıkımına yol açar.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

Sözünün başı aptallık, Sonu zırdeliliktir.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

Akılsız konuştukça konuşur. Kimse ne olacağını bilmez. Kim ona kendisinden sonra ne olacağını bildirebilir?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

Akılsızın emeği kendini öylesine yıpratır ki, Kente bile nasıl gideceğini bilemez.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Kralın bir çocuksa, Önderlerin sabah şölen veriyorsa, vay sana, ey ülke!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Kralın soyluysa, Önderlerin sarhoşluk için değil Güçlenmek için vaktinde yemek yiyorsa, ne mutlu sana, ey ülke!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Tembellikten dam çöker, Miskinlikten çatı akar.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Şölen eğlenmek için yapılır, Şarap yaşama sevinç katar, Paraysa her ihtiyacı karşılar.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

İçinden bile krala sövme, Yatak odanda zengine lanet etme, Çünkü gökte uçan kuşlar haber taşır, Kanatlı varlıklar söylediğini aktarır.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...