Job 18

Nang magkagayo'y sumagot si Bildad na Suhita, at nagsabi,

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Hanggang kailan manghuhuli kayo ng mga salita? Inyong bulayin, at pagkatapos ay magsasalita kami.

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Bakit kami nangabibilang na parang mga hayop, at naging marumi sa iyong paningin?

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

Ikaw na nagpapakabagbag sa iyong galit, pababayaan ba ang lupa dahil sa iyo? O babaguhin ba ang bato mula sa kinaroroonan?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Oo, ang ilaw ng masama ay papatayin, at ang liyab ng kaniyang apoy ay hindi liliwanag.

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

Ang ilaw ay magdidilim sa kaniyang tolda, at ang kaniyang ilawan sa itaas niya ay papatayin.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Ang mga hakbang ng kaniyang kalakasan ay mapipigil, at ang kaniyang sariling payo ang magbabagsak sa kaniya.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Sapagka't siya'y inihagis sa lambat ng kaniyang sariling mga paa, at siya'y lumalakad sa mga silo.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

Isang panghuli ang huhuli sa kaniya sa mga sakong. At isang silo ay huhuli sa kaniya.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

Ang panali ay nakakubli ukol sa kaniya sa lupa, at isang patibong na ukol sa kaniya ay nasa daan.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

Mga kakilabutan ay tatakot sa kaniya sa lahat ng dako, at hahabol sa kaniya sa kaniyang mga sakong.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Ang kaniyang kalakasan ay manglalata sa gutom, at ang kapahamakan ay mahahanda sa kaniyang tagiliran.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Susupukin ang mga sangkap ng kaniyang katawan, Oo, lalamunin ng panganay ng kamatayan ang kaniyang mga sangkap.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Siya'y ilalabas sa kaniyang tolda na kaniyang tinitiwalaan; at siya'y dadalhin sa hari ng mga kakilabutan.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

Tatahan sa kaniyang tolda yaong di niya kaanoano: azufre ay makakalat sa kaniyang tahanan.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Ang kaniyang mga ugat ay mangatutuyo sa ilalim, at sa ibabaw ay puputulin ang kaniyang sanga.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Ang alaala sa kaniya ay mawawala sa lupa, at siya'y mawawalan ng pangalan sa lansangan.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Siya'y ihahatid sa kadiliman mula sa liwanag, at itatapon sa labas ng sanglibutan.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

Siya'y hindi magkakaroon kahit anak, ni anak man ng anak sa gitna ng kaniyang bayan, ni anomang nalabi sa kaniyang pinakipamayanan.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Silang nagsisidating pagkatapos ay mangatitigilan sa kaniyang kaarawan, gaya ng nangauna na nangatakot.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Tunay na ganyan ang mga tahanan ng mga liko, at ito ang kalalagyan niya na hindi nakakakilala sa Dios.

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!