II Corinthians 3

¿COMENZAMOS otra vez á alabarnos á nosotros mismos? ¿ó tenemos necesidad, como algunos, de letras de recomendación para vosotros, ó de recomendación de vosotros?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

Nuestras letras sois vosotros, escritas en nuestros corazones, sabidas y leídas de todos los hombres;

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

Siendo manifiesto que sois letra de Cristo administrada de nosotros, escrita no con tinta, mas con el Espíritu del Dios vivo; no en tablas de piedra, sino en tablas de carne del corazón.

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

Y tal confianza tenemos por Cristo para con Dios:

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

No que seamos suficientes de nosotros mismos para pensar algo como de nosotros mismos, sino que nuestra suficiencia es de Dios;

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

El cual asimismo nos hizo ministros suficientes de un nuevo pacto: no de la letra, mas del espíritu; porque la letra mata, mas el espíritu vivifica.

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

Y si el ministerio de muerte en la letra grabado en piedras, fué con gloria, tanto que los hijos de Israel no pudiesen poner los ojos en la faz de Moisés á causa de la gloria de su rostro, la cual había de perecer,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

¿Cómo no será más bien con gloria el ministerio del espíritu?

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

Porque si el ministerio de condenación fué con gloria, mucho más abundará en gloria el ministerio de justicia.

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Porque aun lo que fué glorioso, no es glorioso en esta parte, en comparación de la excelente gloria.

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

Porque si lo que perece tuvo gloria, mucho más será en gloria lo que permanece.

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Así que, teniendo tal esperanza, hablamos con mucha confianza;

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

Y no como Moisés, que ponía un velo sobre su faz, para que los hijos de Israel no pusiesen los ojos en el fin de lo que había de ser abolido.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

Empero los sentidos de ellos se embotaron; porque hasta el día de hoy les queda el mismo velo no descubierto en la lección del antiguo testamento, el cual por Cristo es quitado.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Y aun hasta el día de hoy, cuando Moisés es leído, el velo está puesto sobre el corazón de ellos.

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

Mas cuando se convirtieren al Señor, el velo se quitará.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

Porque el Señor es el Espíritu; y donde hay el Espíritu del Señor, allí hay libertad.

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Por tanto, nosotros todos, mirando á cara descubierta como en un espejo la gloria del Señor, somos transformados de gloria en gloria en la misma semejanza, como por el Espíritu del Señor.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.