Ecclesiastes 10

Le mosche morte fanno puzzare e imputridire l’olio del profumiere; un po’ di follia guasta il pregio della sapienza e della gloria.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Il savio ha il cuore alla sua destra, ma lo stolto l’ha alla sua sinistra.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Anche quando lo stolto va per la via, il senno gli manca e mostra a tutti ch’è uno stolto.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Se il sovrano sale in ira contro di te, non lasciare il tuo posto; perché la dolcezza previene grandi peccati.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

C’è un male che ho veduto sotto il sole, un errore che procede da chi governa:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

che, cioè la stoltezza occupa posti altissimi, e i ricchi seggono in luoghi bassi.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Ho veduto degli schiavi a cavallo, e de’ principi camminare a piedi come degli schiavi.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Chi scava una fossa vi cadrà dentro, e chi demolisce un muro sarà morso dalla serpe.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Chi smuove le pietre ne rimarrà contuso, e chi spacca le legna corre un pericolo.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Se il ferro perde il taglio e uno non l’arrota, bisogna che raddoppi la forza; ma la sapienza ha il vantaggio di sempre riuscire.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Se il serpente morde prima d’essere incantato, l’incantatore diventa inutile.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Le parole della bocca del savio son piene di grazia; ma le labbra dello stolto son causa della sua rovina.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

Il principio delle parole della sua bocca è stoltezza, e la fine del suo dire è malvagia pazzia.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

Lo stolto moltiplica le parole; eppure l’uomo non sa quel che gli avverrà; e chi gli dirà quel che succederà dopo di lui?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

La fatica dello stolto lo stanca, perch’egli non sa neppur la via della città.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Guai a te, o paese, il cui re è un fanciullo, e i cui principi mangiano fin dal mattino!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Beato te, o paese, il cui re è di nobile lignaggio, ed i cui principi si mettono a tavola al tempo convenevole, per ristorare le forze e non per ubriacarsi!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Per la pigrizia sprofonda il soffitto; per la rilassatezza delle mani piove in casa.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Il convito è fatto per gioire, il vino rende gaia la vita, e il danaro risponde a tutto.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

Non maledire il re, neppur col pensiero; e non maledire il ricco nella camera ove tu dormi; poiché un uccello del cielo potrebbe spargerne la voce, e un messaggero alato pubblicare la cosa.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...