II Corinthians 3

Cominciamo noi di nuovo a raccomandar noi stessi? O abbiam noi bisogno, come alcuni, di lettere di raccomandazione presso di voi o da voi?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

Siete voi la nostra lettera, scritta nei nostri cuori, conosciuta e letta da tutti gli uomini;

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

essendo manifesto che voi siete una lettera di Cristo, scritta mediante il nostro ministerio, scritta non con inchiostro, ma con lo Spirito dell’Iddio vivente; non su tavole di pietra, ma su tavole che son cuori di carne.

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

E una tal confidanza noi l’abbiamo per mezzo di Cristo presso Dio.

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

Non già che siam di per noi stessi capaci di pensare alcun che, come venendo da noi;

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

ma la nostra capacità viene da Dio, che ci ha anche resi capaci d’esser ministri d’un nuovo patto, non di lettera, ma di spirito; perché la lettera uccide, ma lo spirito vivifica.

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

Ora se il ministerio della morte scolpito in lettere su pietre fu circondato di gloria, talché i figliuoli d’Israele non poteano fissar lo sguardo nel volto di Mosè a motivo della gloria, che pur svaniva, del volto di lui,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

non sarà il ministerio dello Spirito circondato di molto maggior gloria?

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

Se, infatti, il ministerio della condanna fu con gloria, molto più abbonda in gloria il ministerio della giustizia.

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Anzi, quel che nel primo fu reso glorioso, non fu reso veramente glorioso, quando lo si confronti colla gloria di tanto superiore del secondo;

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

perché, se ciò che aveva da sparire fu circondato di gloria, molto più ha da esser glorioso ciò che ha da durare.

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Avendo dunque una tale speranza, noi usiamo grande franchezza,

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

e non facciamo come Mosè, che si metteva un velo sulla faccia, perché i figliuoli d’Israele non fissassero lo sguardo nella fine di ciò che doveva sparire.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

Ma le loro menti furon rese ottuse; infatti, sino al dì d’oggi, quando fanno la lettura dell’antico patto, lo stesso velo rimane, senz’essere rimosso, perché è in Cristo ch’esso è abolito.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Ma fino ad oggi, quando si legge Mosè, un velo rimane steso sul cuor loro;

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

quando però si saranno convertiti al Signore, il velo sarà rimosso.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

Ora, il Signore è lo Spirito; e dov’è lo Spirito del Signore, quivi è libertà.

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

E noi tutti contemplando a viso scoperto, come in uno specchio, la gloria del Signore, siamo trasformati nell’istessa immagine di lui, di gloria in gloria, secondo che opera il Signore, che è Spirito.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.