II Corinthians 2

Io avevo dunque meco stesso determinato di non venire a voi per rattristarvi una seconda volta.

А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

Perché, se io vi contristo, chi sarà dunque colui che mi rallegrerà, se non colui che sarà stato da me contristato?

Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?

E vi ho scritto a quel modo onde, al mio arrivo, io non abbia tristezza da coloro dai quali dovrei avere allegrezza; avendo di voi tutti fiducia che la mia allegrezza è l’allegrezza di tutti voi.

І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

Poiché in grande afflizione ed in angoscia di cuore vi scrissi con molte lagrime, non già perché foste contristati, ma perché conosceste l’amore che nutro abbondantissimo per voi.

Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

Or se qualcuno ha cagionato tristezza, egli non ha contristato me, ma, in parte, per non esagerare, voi tutti.

А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.

Basta a quel tale la riprensione inflittagli dalla maggioranza;

Досить такому карання того, що від багатьох,

onde ora, al contrario, dovreste piuttosto perdonarlo e confortarlo, che talora non abbia a rimaner sommerso da soverchia tristezza.

через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.

Perciò vi prego di confermargli l’amor vostro;

Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

poiché anche per questo vi ho scritto: per conoscere alla prova se siete ubbidienti in ogni cosa.

Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.

Or a chi voi perdonate qualcosa, perdono anch’io; poiché anch’io quel che ho perdonato, se ho perdonato qualcosa, l’ho fatto per amor vostro, nel cospetto di Cristo,

А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

affinché non siamo soverchiati da Satana, giacché non ignoriamo le sue macchinazioni.

щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!

Or essendo venuto a Troas per l’Evangelo di Cristo ed essendomi aperta una porta nel Signore,

А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

non ebbi requie nel mio spirito perché non vi trovai Tito, mio fratello; così, accomiatatomi da loro, partii per la Macedonia.

не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

Ma grazie siano rese a Dio che sempre ci conduce in trionfo in Cristo, e che per mezzo nostro spande da per tutto il profumo della sua conoscenza.

А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!

Poiché noi siamo dinanzi a Dio il buon odore di Cristo fra quelli che son sulla via della salvezza e fra quelli che son sulla via della perdizione;

Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

a questi, un odore di morte, a morte; a quelli, un odore di vita, a vita. E chi è sufficiente a queste cose?

для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

Poiché noi non siamo come quei molti che adulterano la parola di Dio; ma parliamo mossi da sincerità, da parte di Dio, in presenza di Dio, in Cristo.

Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!