Matthew 20

כי דומה מלכות השמים לאדם בעל בית אשר השכים לצאת בבקר לשכר פעלים לכרמו׃

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

והתנה עם הפעלים שכר דינר ליום וישלחם אל כרמו׃

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

ויצא בשעה השלישית וירא אחרים עמדים בטלים בשוק׃

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

ויאמר להם לכו גם אתם אל כרמי וכישר אתן לכם וילכו׃

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

ויצא גם בשעה הששית גם בתשיעית ויעש כדבר הזה׃

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

ויצא בשעת עשתי עשרה וימצא אחרים עמדים ויאמר אליהם למה אתם עמדים פה בטלים כל היום׃

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

ויאמרו לו כי לא שכר אותנו איש ויאמר אליהם לכו גם אתם אל הכרם וכישר יתן לכם׃

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

ויהי בערב ויאמר בעל הכרם אל פקידו קרא את הפעלים ושלם להם את שכרם החל באחרונים וכלה בראשונים׃

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

ויבאו הנשכרים בשעת אחת עשרה ויקחו איש איש דינר אחד׃

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

ובבא הראשונים דמו בנפשם כי יקחו יותר ויקחו גם הם איש איש דינר אחד׃

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

ויהי בקחתם וילונו על בעל הבית לאמר׃

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

אלה האחרונים לא עשו כי אם שעה אחת ואתה השויתם אלינו אשר סבלנו את כבד היום ואת חמו׃

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

ויען ויאמר אל אחד מהם רעי לא עשקתיך הלא שכר דינר התנית עמי׃

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

קח את שלך ולך ואני רצוני לתת גם לזה האחרון כמו לך׃

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

הלא אוכל לעשות בשלי כרצוני האם תרע עינך על אשר טוב אנכי׃

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

ככה יהיו האחרונים ראשונים והראשונים יהיו אחרונים כי רבים הם הקרואים ומעטים הנבחרים׃

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

ויהי כעלות ישוע ירושלים ויקח אליו את שנים העשר לבדם ויאמר להם בדרך׃

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

הננו עלים ירושלימה ובן האדם ימסר לראשי הכהנים ולסופרים והרשיעהו למות׃

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

ומסרו אותו לגוים להתל בו ולהכות אותו בשוטים ולצלב אותו וביום השלישי קום יקום׃

І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

אז נגשה אליו אם בני זבדי עם בניה ותשתחו לו לבקש ממנו דבר׃

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

ויאמר אליה מה בקשתך ותאמר אליו אמר נא כי ישבו שני בני אלה אחד לימינך ואחד לשמאלך במלכותך׃

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

ויען ישוע ויאמר לא ידעתם את אשר שאלתם היכל תוכלו שתות את הכוס אשר אני עתיד לשתותו והטבל בטבילה אשר אני נבטל בה ויאמרו אליו נוכל׃

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

ויאמר אליהם הן את כוסי תשתו ובטבילה אשר אני נטבל בה תטבלו אך שבת לימימי ולשמאלי אין בידי לתתה בלתי לאשר הוכן להם מאת אבי׃

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

ויהי כאשר שמעו זאת העשרה ויכעסו אל שני האחים׃

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

וישוע קרא להם ויאמר אתם ידעתם כי שרי הגוים רדים בהם והגדולים שלטים עליהם׃

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

ואתם אל יהי כן ביניכם כי אם החפז להיות גדול בכם יהי לכם למשרת׃

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

והחפץ להיות בכם לראש יהי לכם עבד׃

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

כאשר בן האדם לא בא למען ישרתוהו כי אם לשרת ולתת את נפשו כפר תחת רבים׃

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

ויהי כצאתם מיריחו וילך אחריו המון עם רב׃

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

והנה שני עורים ישבים על יד הדרך וישמעו כי ישוע עבר ויצעקו לאמר חננו נא אדנינו בן דוד׃

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

ויגער בם העם להשתיקם והם הרבו לצעק ויאמרו אדנינו חננו נא בן דוד׃

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

ויעמד ישוע ויקרא להם ויאמר מה תחפצו ואעשה לכם׃

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

ויאמרו אליו אדנינו עשה שתפקחנה עינינו׃

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

ורחמי ישוע נכמרו ויגע בעיניהם ופתאם החלו עיניהם לראות וילכו אחריו׃

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.