II Corinthians 3

Commençons-nous de nouveau à nous recommander nous-mêmes? Ou avons-nous besoin, comme quelques-uns, de lettres de recommandation auprès de vous, ou de votre part?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

C'est vous qui êtes notre lettre, écrite dans nos coeurs, connue et lue de tous les hommes.

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

Vous êtes manifestement une lettre de Christ, écrite, par notre ministère, non avec de l'encre, mais avec l'Esprit du Dieu vivant, non sur des tables de pierre, mais sur des tables de chair, sur les coeurs.

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

Cette assurance-là, nous l'avons par Christ auprès de Dieu.

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

Ce n'est pas à dire que nous soyons par nous-mêmes capables de concevoir quelque chose comme venant de nous-mêmes. Notre capacité, au contraire, vient de Dieu.

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

Il nous a aussi rendus capables d'être ministres d'une nouvelle alliance, non de la lettre, mais de l'esprit; car la lettre tue, mais l'esprit vivifie.

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

Or, si le ministère de la mort, gravé avec des lettres sur des pierres, a été glorieux, au point que les fils d'Israël ne pouvaient fixer les regards sur le visage de Moïse, à cause de la gloire de son visage, bien que cette gloire fût passagère,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

combien le ministère de l'esprit ne sera-t-il pas plus glorieux!

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

Si le ministère de la condamnation a été glorieux, le ministère de la justice est de beaucoup supérieur en gloire.

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Et, sous ce rapport, ce qui a été glorieux ne l'a point été, à cause de cette gloire qui lui est supérieure.

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

En effet, si ce qui était passager a été glorieux, ce qui est permanent est bien plus glorieux.

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

Ayant donc cette espérance, nous usons d'une grande liberté,

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

et nous ne faisons pas comme Moïse, qui mettait un voile sur son visage, pour que les fils d'Israël ne fixassent pas les regards sur la fin de ce qui était passager.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

Mais ils sont devenus durs d'entendement. Car jusqu'à ce jour le même voile demeure quand, ils font la lecture de l'Ancien Testament, et il ne se lève pas, parce que c'est en Christ qu'il disparaît.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Jusqu'à ce jour, quand on lit Moïse, un voile est jeté sur leurs coeurs;

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

mais lorsque les coeurs se convertissent au Seigneur, le voile est ôté.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

Or, le Seigneur c'est l'Esprit; et là où est l'Esprit du Seigneur, là est la liberté.

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Nous tous qui, le visage découvert, contemplons comme dans un miroir la gloire du Seigneur, nous sommes transformés en la même image, de gloire en gloire, comme par le Seigneur, l'Esprit.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.