Psalms 71

HERRE, jeg lider på dig, lad mig aldrig i evighed skuffes.
До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
Frels mig og udfri mig i din Retfærdighed, du bøjede dit Øre til mig;
визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
red mig og vær mig en Tilflugtsklippe, en Klippeborg til min Frelse; thi du er min Klippe og Borg!
стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
Min Gud, fri mig ud af gudløses Hånd, af Niddings og Voldsmands Kløer;
Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
thi du er mit Håb, o Herre! Fra min Ungdom var HERREN min Tillid;
Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
fra Moders Skød har jeg støttet mig til dig, min Forsørger var du fra Moders Liv, dig gælder altid min Lovsang.
На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
For mange står jeg som mærket af Gud, men du er min stærke Tilflugt;
Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
min Mund er fuld af din Lovsang, af din Ære Dagen lang.
Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
Forkast mig ikke i Alderdommens Tid og svigt mig ikke, nu Kraften svinder;
Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
thi mine Fjender taler om mig, de der lurer på min Sjæl, holder Råd:
бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
"Gud har svigtet ham! Efter ham! Grib ham, thi ingen frelser!"
говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
Gud, hold dig ikke borte fra mig, il mig til Hjælp, min Gud;
Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
lad dem blive til Skam og Skændsel, dem, der står mig imod, lad dem hylles i Spot og Spe, dem, der vil mig ondt!
Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
Men jeg, jeg vil altid håbe, blive ved at istemme din Pris;
А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
min Mund skal vidne om din Retfærd, om din Frelse Dagen lang; thi jeg kender ej Ende derpå.
Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
Jeg vil minde om den Herre HERRENs Vælde, lovsynge din Retfærd, kun den alene.
буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
Gud, du har vejledt mig fra min Ungdom af, dine Undere har jeg forkyndt til nu;
Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
indtil Alderdommens Tid og de grånende Hår svigte du mig ikke, o Gud. End skal jeg prise din Arm for alle kommende Slægter.
А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
Din Vælde og din Retfærdighed når til Himlen, o Gud; du, som øvede store Ting, hvo er din Lige, Gud?
Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
Du, som lod os skue mange fold Trængsel og Nød, du kalder os atter til Live og drager os atter af Jordens Dyb;
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
du vil øge min Storhed og atter trøste mig.
Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
Til Gengæld vil jeg til Harpespil prise din Trofasthed, min Gud, lege på Citer for dig, du Israels Hellige;
А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
juble skal mine Læber - ja, jeg vil lovsynge dig og min Sjæl, som du udløste;
Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
også min Tunge skal Dagen igennem forkynde din Retfærd, thi Skam og Skændsel får de, som vil mig ilde.
Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!