Psalms 31

(Til sangmesteren. En salme af David.) HERRE, jeg lider på dig, lad mig aldrig i Evighed skuffes. Udfri mig i din Retfærd,

Для дириґетна хору. Псалом Давидів.

du bøje dit Øre til mig; red mig i Hast og vær mig en Tilflugtsklippe, en Klippeborg til min Frelse;

На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

thi du er min Klippe og Borg. For dit Navns Skyld lede og føre du mig,

Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

fri mig fra Garnet, de satte for mig; thi du er min Tilflugt,

Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

i din Hånd befaler jeg min Ånd. Du forløser mig, HERRE, du tro faste Gud,

Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

du hader dem, der bolder på Løgneguder. Men jeg, jeg stoler på HERREN,

У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

jeg vil juble og glæde mig over din Miskundhed; thi du har set min Nød, agtet på min Sjælekvide.

Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

Du gav mig ikke i Fjendens Hånd, men skaffede Rum for min Fod.

Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

Vær mig nådig, HERRE, thi jeg er angst, af Kummer hentæres mit Øje, min Sjæl og mit Indre.

і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

Thi mit Liv svinder hen i Sorg, mine År i Suk, min Kraft er brudt for min Brødes Skyld, mine Ben hentæres.

Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

For alle mine Fjenders Skyld er jeg blevet til Spot, mine Naboers Gru, mine Keodinges Rædsel; de, der ser mig på Gaden, flygter for mig.

бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

Som en død er jeg gået dem at Minde, jeg er som et ødelagt Kar.

Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

Thi mange hører jeg hviske, trindt om er Rædsel, når de holder Råd imod mig, pønser på at tage mit Liv.

Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

Men, HERRE, jeg stoler på dig; jeg siger: Du er min Gud,

Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

mine Tider er i din Hånd. Red mig fra Fjenders Hånd, fra dem, der forfølger mig,

а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

lad dit Ansigt lyse over din Tjener, frels mig i din Miskundhed.

В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

HERRE, lad mig ej blive til Skamme, jeg råber jo til dig, lad de gudløse blive til Skamme og synke tavse i Døden.

Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

Lad de falske Læber forstumme, som taler frækt om den retfærdige med Hovmod og Foragt.

Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

Hvor stor er dog din Godhed, som du gemmer til dem, der frygter dig, over mod dem, der lider på dig, for Menneskebørnenes Øjne.

нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

Du skjuler dem i dit Åsyns Skjul for Menneskers Stimmel; du gemmer dem i en Hytte for Tungers Kiv.

Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

Lovet være HERREN, thi under fuld Miskundhed har han vist mig i en befæstet Stad.

Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

Og jeg, som sagde i min Angst: "Jeg er bortstødt fra dine Øjne!" Visselig, du hørte min tryglende Røst, da jeg råbte til dig.

Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

Elsk HERREN, alle hans fromme; de trofaste skærmer HERREN; men den, der handler i Hovmod, gengælder han mangefold.

А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

Fat Mod, eders Hjerte være stærkt, alle I, som bier på HERREN!

Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує. Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!