Psalms 115

Ikke os, o Herre, ikke os, men dit navn, det give du ære for din Miskundheds og Trofastheds Skyld!

Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

Hvi skal Folkene sige: "Hvor er dog deres Gud?"

бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!

Vor Gud, han er i Himlen; alt, hvad han vil, det gør han!

Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

Deres Billeder er Sølv og Guld, Værk af Menneskehænder;

А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!

de har Mund, men taler ikke, Øjne, men ser dog ej;

Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

de har Ører, men hører ikke, Næse men lugter dog ej;

Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!

de har Hænder, men føler ikke, Fødder, men går dog ej, deres Strube frembringer ikke en Lyd.

Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

Som dem skal de, der lavede dem, blive, enhver, som stoler på dem!

бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.

Israel stoler på HERREN, han er deres Hjælp og Skjold;

Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

Arons Hus stoler på HERREN, han er deres Hjælp og Skjold;

de, som frygter HERREN, stoler på ham, han er deres Hjælp og Skjold.

HERREN kommer os i Hu, velsigner, velsigner Israels Hus, velsigner Arons Hus,

velsigner dem, der frygter HERREN, og det både små og store.

HERREN lader eder vokse i Tal, eder og eders Børn;

velsignet er I af HERREN, Himlens og Jordens Skaber.

Himlen er HERRENs Himmel, men Jorden gav han til Menneskens Børn.

De døde priser ej HERREN, ingen af dem, der steg ned i det tavse.

Men vi, vi lover HERREN, fra nu og til evig Tid!