Galatians 3

O, I uforstandige Galatere! hvem har fortryllet eder, I, hvem Jesus Kristus blev malet for Øje som korsfæstet?

О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?

Kun dette vil jeg vide af eder: Var det ved Lovens Gerninger, I modtoge Ånden, eller ved i Tro at høre?

Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?

Ere I så uforstandige? ville I, som begyndte i Ånd, nu ende i Kød?

Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?

Have I da prøvet så meget forgæves? hvis det da virkelig er forgæves!

Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!

Mon da han, som meddeler eder Ånden og virker kraftige Gerninger iblandt eder, gør dette ved Lovens Gerninger eller ved, at I høre i Tro?

Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?

ligesom jo "Abraham troede Gud, og det blev regnet ham til Retfærdighed".

Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.

Erkender altså, at de, som ere af Tro, disse ere Abrahams Børn.

Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.

Men da Skriften forudså, at det er af Tro, at Gud retfærdiggør Hedningerne, forkyndte den forud Abraham det Evangelium: "I dig skulle alle Folkeslagene velsignes",

І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!

så at de, som ere af Tro, velsignes sammen med den troende Abraham.

Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.

Thi så mange, som holde sig til Lovens Gerninger, ere under Forbandelse; thi der er skrevet: "Forbandet hver den, som ikke bliver i alle de Ting, som ere skrevne i Lovens Bog, så han gør dem."

А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

Men at ingen bliver retfærdiggjort for Gud ved Lov, er åbenbart, thi "deri retfærdige skal leve af Tro."

А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.

Men Loven beror ikke på Tro; men: "Den, som gør disse Ting, skal leve ved dem."

А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.

Kristus har løskøbt os fra Lovens Forbandelse, idet han blev en Forbandelse for os (thi der er skrevet: "Forbandet er hver den, som hænger på et Træ"),

Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

for at Abrahams Velsignelse måtte komme til Hedningerne i Kristus Jesus, for at vi kunde få Åndens Forjættelse ved Troen.

щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.

Brødre! jeg taler på Menneskevis: Ingen ophæver dog et Menneskes stadfæstede Arvepagt eller føjer noget dertil.

Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

Men Abraham og hans Sæd bleve Forjættelserne tilsagte; der siges ikke: "og Sædene", som om mange, men som om eet: "og din Sæd", hvilken er Kristus.

А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

Jeg mener dermed dette: En Pagt, som forud er stadfæstet af Gud, kan Loven, som blev til fire Hundrede og tredive År senere, ikke gøre ugyldig, så at den skulde gøre Forjættelsen til intet.

А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.

Thi fås Arven ved Lov, da fås den ikke mere ved Forjættelse; men til Abraham har Gud skænket den ved Forjættelse.

Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.

Hvad skulde da Loven? Den blev føjet til for Overtrædelsernes Skyld (indtil den Sæd kom, hvem Forjættelsen gjaldt), besørget ved Engle, ved en Mellemmands Hånd.

Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.

Men en Mellemmand er ikke kun for een Part; Gud derimod er een.

Але посередник не є для одного, Бог же один.

Er da Loven imod Guds Forjættelser? Det være langtfra! Ja, hvis der var givet en Lov, som kunde levendegøre, da var Retfærdigheden virkelig af Lov.

Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

Men Skriften har indesluttet alt under Synd, for at Forjættelsen skulde af Tro på Jesus Kristus gives dem, som tro.

Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Men førend Troen kom, holdtes vi indelukkede under Lovens Bevogtning til den Tro, som skulde åbenbares,

Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.

så at Loven er bleven os en Tugtemester til Kristus, for at vi skulde blive retfærdiggjorte af Tro.

Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

Men efter at Troen er kommen, ere vi ikke mere under Tugtemester.

А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.

Thi alle ere I Guds Børn ved Troen på Kristus Jesus.

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Thi I, så mange som bleve døbte til Kristus, have iført eder Kristus.

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

Her er ikke Jøde eller Græker; her er ikke Træl eller fri; her er ikke Mand og Kvinde; thi alle ere I een i Kristus Jesus.

Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

Men når I høre Kristus til, da ere I jo Abrahams Sæd, Arvinger ifølge Forjættelse.

А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.