Numbers 35

耶和华在摩押平原─约旦河边、耶利哥对面晓谕摩西说：

І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

「你吩咐以色列人，要从所得为业的地中把些城给利未人居住，也要把这城四围的郊野给利未人。

Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

这城邑要归他们居住，城邑的郊野可以牧养他们的牛羊和各样的牲畜，又可以安置他们的财物。

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

你们给利未人的郊野，要从城根起，四围往外量一千肘。

А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

另外东量二千肘，南量二千肘，西量二千肘，北量二千肘，为边界，城在当中；这要归他们作城邑的郊野。

І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

你们给利未人的城邑，其中当有六座逃城，使误杀人的可以逃到那里。此外还要给他们四十二座城。

А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

你们要给利未人的城，共有四十八座，连城带郊野都要给他们。

Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

以色列人所得的地业从中要把些城邑给利未人；人多的就多给，人少的就少给；各支派要按所承受为业之地把城邑给利未人。」

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

耶和华晓谕摩西说：

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

「你吩咐以色列人说：你们过约旦河，进了迦南地，

Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

就要分出几座城，为你们作逃城，使误杀人的可以逃到那里。

то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

这些城可以作逃避报仇人的城，使误杀人的不至于死，等他站在会众面前听审判。

І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

你们所分出来的城，要作六座逃城。

А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

在约旦河东要分出三座城，在迦南地也要分出三座城，都作逃城。

Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

这六座城要给以色列人和他们中间的外人，并寄居的，作为逃城，使误杀人的都可以逃到那里。

Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

「倘若人用铁器打人，以致打死，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

若用可以打死人的石头打死了人，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

若用可以打死人的木器打死了人，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

报血仇的必亲自杀那故杀人的，一遇见就杀他。

Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

人若因怨恨把人推倒，或是埋伏往人身上扔物，以致于死，

А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

或是因仇恨用手打人，以致于死，那打人的必被治死。他是故杀人的；报血仇的一遇见就杀他。

або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

「倘若人没有仇恨，忽然将人推倒，或是没有埋伏把物扔在人身上，

А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

或是没有看见的时候用可以打死人的石头扔在人身上，以致于死，本来与他无仇，也无意害他。

або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

会众就要照典章，在打死人的和报血仇的中间审判。

то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

会众要救这误杀人的脱离报血仇人的手，也要使他归入逃城。他要住在其中，直等到受圣膏的大祭司死了。

І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

但误杀人的，无论什么时候，若出了逃城的境外，

А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

报血仇的在逃城境外遇见他，将他杀了，报血仇的就没有流血之罪。

і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

因为误杀人的该住在逃城里，等到大祭司死了。大祭司死了以后，误杀人的才可以回到他所得为业之地。

Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

这在你们一切的住处，要作你们世世代代的律例典章。

І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

「无论谁故杀人，要凭几个见证人的口把那故杀人的杀了，只是不可凭一个见证的口叫人死。

Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

故杀人、犯死罪的，你们不可收赎价代替他的命；他必被治死。

І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

那逃到逃城的人，你们不可为他收赎价，使他在大祭司未死以先再来住在本地。

І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

这样，你们就不污秽所住之地，因为血是污秽地的；若有在地上流人血的，非流那杀人者的血，那地就不得洁净（洁净原文作赎）。

І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

你们不可玷污所住之地，就是我住在其中之地，因为我─耶和华住在以色列人中间。」

І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!