Romans 3

Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!

То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,

як написано: Нема праведного ані одного;

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,

усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!

Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

руїна та злидні на їхніх дорогах,

а дороги миру вони не пізнали!

Нема страху Божого перед очима їхніми...

А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.

А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,

що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,

за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.

Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.

Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.