Psalms 17

oratio David audi Deus iustum intende deprecationem meam auribus percipe orationem meam absque labiis mendacii

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

de vultu tuo iudicium meum prodeat oculi tui videant aequitates

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

probasti cor meum visitasti nocte conflasti me et non invenisti

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

cogitationes meas transire os meum in opere hominum propter verbum labiorum tuorum ego observavi vias latronis

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

sustenta gressus meos in callibus tuis et non labentur vestigia mea

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

ego invocavi te quia exaudies me Deus inclina aurem tuam mihi audi eloquium meum

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

mirabilem fac misericordiam tuam salvator sperantium

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

a resistentibus dexterae tuae custodi me quasi pupillam intus in oculo in umbra alarum tuarum protege me

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

a facie impiorum vastantium me inimici mei animam meam circumdederunt

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

adipe suo concluserunt et ore locuti sunt superbe

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

incedentes adversum me nunc circumdederunt me oculos suos posuerunt declinare in terram

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

similitudo eius quasi leonis desiderantis praedam et quasi catuli leonis sedentis in absconditis

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

surge Domine praeveni faciem eius incurva eum salva animam meam ab impio qui est gladius tuus

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

a viris manus tuae Domine qui mortui sunt in profundo quorum pars in vita et quorum de absconditis tuis replesti ventrem qui satiabuntur filiis et dimittent reliquias suas parvulis eorum

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

ego in iustitia videbo faciem tuam implebor cum evigilavero similitudine tua

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!