Genesis 35

interea locutus est Deus ad Iacob surge et ascende Bethel et habita ibi facque altare Deo qui apparuit tibi quando fugiebas Esau fratrem tuum

І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.

Iacob vero convocata omni domo sua ait abicite deos alienos qui in medio vestri sunt et mundamini ac mutate vestimenta vestra

І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

surgite et ascendamus in Bethel ut faciamus ibi altare Deo qui exaudivit me in die tribulationis meae et fuit socius itineris mei

І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

dederunt ergo ei omnes deos alienos quos habebant et inaures quae erant in auribus eorum at ille infodit ea subter terebinthum quae est post urbem Sychem

І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

cumque profecti essent terror Dei invasit omnes per circuitum civitates et non sunt ausi persequi recedentes

І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

venit igitur Iacob Luzam quae est in terra Chanaan cognomento Bethel ipse et omnis populus cum eo

І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.

aedificavitque ibi altare et appellavit nomen loci Domus Dei ibi enim apparuit ei Deus cum fugeret fratrem suum

І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

eodem tempore mortua est Debbora nutrix Rebeccae et sepulta ad radices Bethel subter quercum vocatumque est nomen loci quercus Fletus

І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

apparuit autem iterum Deus Iacob postquam reversus est de Mesopotamiam Syriae benedixitque ei

І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

dicens non vocaberis ultra Iacob sed Israhel erit nomen tuum et appellavit eum Israhel

І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.

dixitque ei ego Deus omnipotens cresce et multiplicare gentes et populi nationum erunt ex te reges de lumbis tuis egredientur

І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.

terramque quam dedi Abraham et Isaac dabo tibi et semini tuo post te

А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.

et recessit ab eo

І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

ille vero erexit titulum lapideum in loco quo locutus ei fuerat Deus libans super eum libamina et effundens oleum

І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

vocansque nomen loci Bethel

І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

egressus inde venit verno tempore ad terram quae ducit Efratham in qua cum parturiret Rahel

І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

ob difficultatem partus periclitari coepit dixitque ei obsetrix noli timere quia et hunc habebis filium

І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.

egrediente autem anima prae dolore et inminente iam morte vocavit nomen filii sui Benoni id est filius doloris mei pater vero appellavit eum Beniamin id est filius dexterae

І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.

mortua est ergo Rahel et sepulta in via quae ducit Efratham haec est Bethleem

І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

erexitque Iacob titulum super sepulchrum eius hic est titulus monumenti Rahel usque in praesentem diem

І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

egressus inde fixit tabernaculum trans turrem Gregis

І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

cumque habitaret in illa regione abiit Ruben et dormivit cum Bala concubina patris sui quod illum minime latuit erant autem filii Iacob duodecim

І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.

filii Liae primogenitus Ruben et Symeon et Levi et Iudas et Isachar et Zabulon

Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.

filii Rahel Ioseph et Beniamin

Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.

filii Balae ancillae Rahelis Dan et Nepthalim

А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.

filii Zelphae ancillae Liae Gad et Aser hii filii Iacob qui nati sunt ei in Mesopotamiam Syriae

А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

venit etiam ad Isaac patrem suum in Mambre civitatem Arbee haec est Hebron in qua peregrinatus est Abraham et Isaac

І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

et conpleti sunt dies Isaac centum octoginta annorum

І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

consumptusque aetate mortuus est et adpositus populo suo senex et plenus dierum et sepelierunt eum Esau et Iacob filii sui

І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.