Psalms 2

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

quare turbabuntur gentes et tribus meditabuntur inania

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

consurgent reges terrae et principes tractabunt pariter adversum Dominum et adversum christum eius

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

disrumpamus vincula eorum et proiciamus a nobis laqueos eorum

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

habitator caeli ridebit Dominus subsannabit eos

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

tunc loquetur ad eos in ira sua et in furore suo conturbabit eos

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

ego autem orditus sum regem meum super Sion montem sanctum suum adnuntiabo Dei praeceptum

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Dominus dixit ad me filius meus es tu ego hodie genui te

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

postula a me et dabo tibi gentes hereditatem tuam et possessionem tuam terminos terrae

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

pasces eos in virga ferrea ut vas figuli conteres eos

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

nunc ergo reges intellegite erudimini iudices terrae

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

servite Domino in timore et exultate in tremore

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

adorate pure ne forte irascatur et pereatis de via cum exarserit post paululum furor eius beati omnes qui sperant in eum