Hebrews 5

5:1

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

omnis namque pontifex ex hominibus adsumptus pro hominibus constituitur in his quae sunt ad Deum ut offerat dona et sacrificia pro peccatis

5:2

і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

qui condolere possit his qui ignorant et errant quoniam et ipse circumdatus est infirmitate

5:3

І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

et propter eam debet quemadmodum et pro populo ita etiam pro semet ipso offerre pro peccatis

5:4

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

nec quisquam sumit sibi honorem sed qui vocatur a Deo tamquam Aaron

5:5

Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

sic et Christus non semet ipsum clarificavit ut pontifex fieret sed qui locutus est ad eum Filius meus es tu ego hodie genui te

5:6

Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

quemadmodum et in alio dicit tu es sacerdos in aeternum secundum ordinem Melchisedech

5:7

Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

qui in diebus carnis suae preces supplicationesque ad eum qui possit salvum illum a morte facere cum clamore valido et lacrimis offerens et exauditus pro sua reverentia

5:8

І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

et quidem cum esset Filius didicit ex his quae passus est oboedientiam

5:9

А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

et consummatus factus est omnibus obtemperantibus sibi causa salutis aeternae