Acts 14

І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

factum est autem Iconii ut simul introirent synagogam Iudaeorum et loquerentur ita ut crederet Iudaeorum et Graecorum copiosa multitudo

Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

qui vero increduli fuerunt Iudaei suscitaverunt et ad iracundiam concitaverunt animas gentium adversus fratres

Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

multo igitur tempore demorati sunt fiducialiter agentes in Domino testimonium perhibente verbo gratiae suae dante signa et prodigia fieri per manus eorum

А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

divisa est autem multitudo civitatis et quidam quidem erant cum Iudaeis quidam vero cum apostolis

Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

cum autem factus esset impetus gentilium et Iudaeorum cum principibus suis ut contumeliis adficerent et lapidarent eos

то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

intellegentes confugerunt ad civitates Lycaoniae Lystram et Derben et universam in circuitu regionem

і Євангелію там звіщали.

et ibi evangelizantes erant

А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

et quidam vir in Lystris infirmus pedibus sedebat claudus ex utero matris suae qui numquam ambulaverat

Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

hic audivit Paulum loquentem qui intuitus eum et videns quia haberet fidem ut salvus fieret

то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

dixit magna voce surge super pedes tuos rectus et exilivit et ambulabat

А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

turbae autem cum vidissent quod fecerat Paulus levaverunt vocem suam lycaonice dicentes dii similes facti hominibus descenderunt ad nos

І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

et vocabant Barnaban Iovem Paulum vero Mercurium quoniam ipse erat dux verbi

А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

sacerdos quoque Iovis qui erat ante civitatem tauros et coronas ante ianuas adferens cum populis volebat sacrificare

Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи

quod ubi audierunt apostoli Barnabas et Paulus conscissis tunicis suis exilierunt in turbas clamantes

та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

et dicentes viri quid haec facitis et nos mortales sumus similes vobis homines adnuntiantes vobis ab his vanis converti ad Deum vivum qui fecit caelum et terram et mare et omnia quae in eis sunt

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,

qui in praeteritis generationibus dimisit omnes gentes ingredi in vias suas

але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

et quidem non sine testimonio semet ipsum reliquit benefaciens de caelo dans pluvias et tempora fructifera implens cibo et laetitia corda vestra

І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.

et haec dicentes vix sedaverunt turbas ne sibi immolarent

А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

supervenerunt autem quidam ab Antiochia et Iconio Iudaei et persuasis turbis lapidantesque Paulum traxerunt extra civitatem aestimantes eum mortuum esse

Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.

circumdantibus autem eum discipulis surgens intravit civitatem et postera die profectus est cum Barnaba in Derben

І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

cumque evangelizassent civitati illi et docuissent multos reversi sunt Lystram et Iconium et Antiochiam

душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

confirmantes animas discipulorum exhortantes ut permanerent in fide et quoniam per multas tribulationes oportet nos intrare in regnum Dei

І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

et cum constituissent illis per singulas ecclesias presbyteros et orassent cum ieiunationibus commendaverunt eos Domino in quem crediderunt

Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;

transeuntesque Pisidiam venerunt Pamphiliam

і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,

et loquentes in Pergen verbum Domini descenderunt in Attaliam

а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.

et inde navigaverunt Antiochiam unde erant traditi gratiae Dei in opus quod conpleverunt

А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

cum autem venissent et congregassent ecclesiam rettulerunt quanta fecisset Deus cum illis quia aperuisset gentibus ostium fidei

І перебували вони немалий час із учнями.

morati sunt autem tempus non modicum cum discipulis