Romans 3

Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?

Τις λοιπον η υπεροχη του Ιουδαιου, η τις η ωφελεια της περιτομης;

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

Πολλη κατα παντα τροπον. Πρωτον μεν διοτι εις τους Ιουδαιους ενεπιστευθησαν τα λογια του Θεου.

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Επειδη αν τινες δεν επιστευσαν, τι εκ τουτου; μηπως η απιστια αυτων θελει καταργησει την πιστιν του Θεου;

Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

Μη γενοιτο. Αλλ εστω ο Θεος αληθης, πας δε ανθρωπος ψευστης, καθως ειναι γεγραμμενον Δια να δικαιωθης εν τοις λογοις σου και να νικησης, οταν κρινησαι.

А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

Εαν δε η αδικια ημων δεικνυη την δικαιοσυνην του Θεου, τι θελομεν ειπει; μηπως ειναι αδικος ο Θεος ο επιφερων την οργην; ως ανθρωπος λαλω.

Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Μη γενοιτο επειδη πως θελει κρινει ο Θεος τον κοσμον;

Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

Διοτι εαν η αληθεια του Θεου επερισσευσε προς δοξαν αυτου δια του εμου ψευσματος, δια τι πλεον εγω κρινομαι ως αμαρτωλος,

І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!

και καθως βλασφημουμεθα και καθως κηρυττουσι τινες, οτι ημεις λεγομεν, Δια τι να μη πραττωμεν τα κακα, δια να ελθωσι τα αγαθα; των οποιων η κατακρισις ειναι δικαια.

То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,

Τι λοιπον; υπερεχομεν των εθνικων; Ουχι βεβαιως διοτι προεξηλεγξαμεν Ιουδαιους τε και Ελληνας, οτι ειναι παντες υπο αμαρτιαν,

як написано: Нема праведного ані одного;

καθως ειναι γεγραμμενον Οτι δεν υπαρχει δικαιος ουδε εις,

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,

δεν υπαρχει τις εχων συνεσιν δεν υπαρχει τις εκζητων τον Θεον.

усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!

Παντες εξεκλιναν, ομου εξηχρειωθησαν δεν υπαρχει ο πραττων αγαθον, δεν υπαρχει ουδε εις.

Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

Ταφος ανεωγμενος ειναι ο λαρυγξ αυτων, με τας γλωσσας αυτων ελαλουν δολια φαρμακιον ασπιδων ειναι υπο τα χειλη αυτων

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

των οποιων το στομα γεμει καταρας και πικριας

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

οι ποδες αυτων ειναι ταχεις εις το να χυσωσιν αιμα

руїна та злидні на їхніх дорогах,

ερημωσις και ταλαιπωρια εν ταις οδοις αυτων,

а дороги миру вони не пізнали!

Και οδον ειρηνης δεν εγνωρισαν.

Нема страху Божого перед очима їхніми...

Δεν ειναι φοβος Θεου εμπροσθεν των οφθαλμων αυτων.

А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

Εξευρομεν δε οτι οσα λεγει ο νομος λαλει προς τους υπο τον νομον, δια να εμφραχθη παν στομα και να γεινη πας ο κοσμος υποδικος εις τον Θεον,

Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

διοτι εξ εργων νομου δεν θελει δικαιωθη ουδεμια σαρξ ενωπιον αυτου επειδη δια του νομου γινεται η γνωρισις της αμαρτιας.

А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.

Τωρα δε χωρις νομου η δικαιοσυνη του Θεου εφανερωθη, μαρτυρουμενη υπο του νομου και των προφητων,

А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

δικαιοσυνη δε του Θεου δια πιστεως Ιησου Χριστου εις παντας και επι παντας τους πιστευοντας διοτι δεν υπαρχει διαφορα

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

επειδη παντες ημαρτον και υστερουνται της δοξης του Θεου,

але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,

δικαιουνται δε δωρεαν με την χαριν αυτου δια της απολυτρωσεως της εν Χριστω Ιησου,

що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,

τον οποιον ο Θεος προεθετο μεσον εξιλεωσεως δια της πιστεως εν τω αιματι αυτου, προς φανερωσιν της δικαιοσυνης αυτου δια την αφεσιν των προγενομενων αμαρτηματων δια της μακροθυμιας του Θεου,

за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

προς φανερωσιν της δικαιοσυνης αυτου εν τω παροντι καιρω, δια να ηναι αυτος δικαιος και να δικαιονη τον πιστευοντα εις τον Ιησουν.

Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.

Που λοιπον η καυχησις; Εκλεισθη εξω. Δια ποιου νομου; των εργων; Ουχι, αλλα δια του νομου της πιστεως.

Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

Συμπεραινομεν λοιπον οτι ο ανθρωπος δικαιουται δια της πιστεως χωρις των εργων του νομου.

Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

Η των Ιουδαιων μονον ειναι ο Θεος; Ουχι δε και των εθνων; Ναι, και των εθνων,

бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.

επειδη εις ειναι ο Θεος οστις θελει δικαιωσει την περιτομην εκ πιστεως και την ακροβυστιαν δια της πιστεως.

Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.

Νομον λοιπον καταργουμεν δια της πιστεως; μη γενοιτο, αλλα νομον συνιστωμεν.