Psalms 90

Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
Ya Rab, barınak oldun bize Kuşaklar boyunca.
Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
Dağlar var olmadan, Daha evreni ve dünyayı yaratmadan, Öncesizlikten sonsuzluğa dek Tanrı sensin.
Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
İnsanı toprağa döndürürsün, “Ey insanoğulları, toprağa dönün!” diyerek.
Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
[] Çünkü senin gözünde bin yıl Geçmiş bir gün, dün gibi, Bir gece nöbeti gibidir.
Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
İnsanları bir düş gibi siler, süpürürsün, Sabah biten ot misali:
уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
Sabah filizlenir, büyür, Akşam solar, kurur.
Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
Eriyip bitiyoruz senin öfkenden, Kızgınlığından dehşete düşüyoruz.
Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
Suçlarımızı önüne, Gizli günahlarımızı yüzünün ışığına çıkardın.
Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
Gazabından kısalıyor günlerimiz, Bir soluk gibi tükeniyor yıllarımız.
Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
Ömrümüz yetmiş yıl sürüyor, Bilemedin seksen, o da sağlıklıysak; En güzel yıllar da zahmetle, kederle geçiyor, Çabucak bitiyor, uçup gidiyoruz.
Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
Kim bilir gazabının gücünü? Çünkü öfken sana duyulan korku kadar güçlüdür.
Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
Bu yüzden günlerimizi saymayı bize öğret ki, Bilgelik kazanalım.
Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
Vazgeç, ya RAB! Öfken ne zamana dek sürecek? Acı kullarına!
Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
Sabah bizi sevginle doyur, Ömrümüz boyunca sevinçle haykıralım.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
Kaç gün bizi sıkıntıya soktunsa, Kaç yıl çile çektirdinse, O kadar sevindir bizi.
Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
Yaptıkların kullarına, Görkemin onların çocuklarına görünsün.
і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Tanrımız Rab bizden hoşnut kalsın. Ellerimizin emeğini boşa çıkarma. Evet, ellerimizin emeğini boşa çıkarma.