Psalms 10

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Ya RAB, neden uzak duruyorsun, Sıkıntılı günlerde kendini gizliyorsun?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Kötüler gururla mazlumları avlıyor, Mazlumlar kötülerin kurduğu tuzağa düşüyor.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Kötü insan içindeki isteklerle övünür, Açgözlü insan RAB’be lanet okur, O’nu hor görür.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Kendini beğenmiş kötü insan Tanrı’ya yönelmez, Hep, “Tanrı yok!” diye düşünür.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Kötülerin yolları her zaman başarıya götürür. Öyle yücedir ki senin yargıların, Kötüler anlayamaz, düşmanına burun kıvırır.

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

İçinden, “Ben sarsılmam” der, “Hiçbir zaman sıkıntıya düşmem.”

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

[] Ağzı lanet, hile ve zulüm dolu, Dilinin altında kötülük ve fesat saklı.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Köylerin çevresinde pusu kurar, Masumu gizli yerlerde öldürür, Çaresizi sinsice gözler.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Gizli yerlerde pusuya yatar Çalılıktaki aslan gibi, Kapmak için mazlumu bekler Ve ağına düşürüp yakalar.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Kurbanları çaresiz çöker, Saldıranın üstün gücü altında ezilir.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Kötü insan içinden, “Tanrı unuttu” der, “Örttü yüzünü, asla göremez.”

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Kalk, ya RAB, kaldır elini, ey Tanrı! Mazlumları unutma!

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Neden kötü insan seni hor görsün, İçinden, “Tanrı hesap sormaz” desin?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Oysa sen sıkıntı ve acı çekenleri görürsün, Yardım etmek için onları izlersin; Çaresizler sana dayanır, Öksüzün yardımcısı sensin.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Kötünün, haksızın kolunu kır, Sormadık hesap kalmasın yaptığı kötülükten.

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

RAB sonsuza dek kral kalacak, Uluslar O’nun ülkesinden temizlenecek.

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Mazlumların dileğini duyarsın, ya RAB, Yüreklendirirsin onları, Kulağın hep üzerlerinde;

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Öksüze, düşküne hakkını vermek için, Bir daha dehşet saçmasın ölümlü insan.