Psalms 10

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

 Varför, HERRE,  står du så långt ifrån  och fördöljer dig i nödens tider?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

 Genom de ogudaktigas övermod      måste den arme lida.  Må de fångas i de ränker      som de hava uttänkt!

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

 Ty den ogudaktige berömmer sig      av sin själs lystnad,  och den rovgirige talar förgripligt      och föraktar HERREN.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

 Den ogudaktige säger i sitt högmod:      »Han frågar icke därefter.»  »Det finnes ingen Gud»,      så äro alla hans tankar.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

 Trygga äro alltid hans vägar,  dina domar gå högt över hans blickar;  alla sina ovänner räknar han för intet.

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

 Han säger i sitt hjärta:      »Jag skall icke vackla,  över mig skall i evighet      ingen olycka komma.»

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

 Hans mun är full av förbannelse,      av svek och förtryck;  hans tunga gömmer      olycka och fördärv.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

 Han lägger sig i försåt vid gårdarna,  i lönndom vill han dräpa den oskyldige;  hans ögon lura på den olycklige.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

 Han ligger i försåt på lönnligt ställe,      såsom ett lejon i sitt snår,  han ligger i försåt för att gripa den arme;  han griper den arme,      i det han drager honom in i sitt nät.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

 Han trycker sig ned, han ligger på lur,  och de olyckliga falla i hans klor.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

 Han säger i sitt hjärta:      »Gud förgäter det,  han har dolt sitt ansikte,      han ser det aldrig.»

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

 Stå upp, HERRE;      Gud, upplyft din hand,  förgät icke de arma.

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

 Varför skall den ogudaktige      få förakta Gud  och säga i sitt hjärta      att du icke frågar därefter?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

 Du har ju sett det, ty du giver akt      på olycka och jämmer,      för att taga det i din hand.  Åt dig överlämnar den olycklige sin sak;  du blev den faderlöses hjälpare.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

 Bryt sönder den ogudaktiges arm,  och hemsök de ondas ogudaktighet,      så att du icke mer finner den.

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

 Ja, HERREN är konung      alltid och evinnerligen;  hedningarna utrotas ur hans land.

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

 De ödmjukas trängtan      hör du, HERRE;  du gör deras hjärtan ståndaktiga;      du låter ditt öra giva akt

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

 för att skaffa den faderlöse och förtryckte rätt,  så att människor, komna av jord,      ej längre vålla skräck.