Psalms 144

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Pieśń Dawidowa. Błogosławiony Pan, skała moja, który ćwiczy ręce moje do bitwy, a palce moje do wojny.

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Miłosierdziem mojem, i twierdzą moją, ucieczką moją, wybawicielem moim, i tarczą moją on mi jest, przetoż w nim ufam; onci podbija pod mię lud mój.

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Panie! cóż jest człowiek, że nań masz baczenie? a syn człowieczy, że go sobie poważasz?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Człowiek marności jest podobny; dni jego jako cień pomijający.

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Panie! nakłoń niebios twoich, a zstąp; dotknij się gór, a zakurzą się.

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Zabłyśnij błyskawicą, a rozprosz ich; puść strzały twoje, a poraź ich.

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

Ściągnij rękę swą z wysokości; wybaw mię, a wyrwij mię z wód wielkich, z ręki cudzoziemców.

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Których usta kłamstwo mówią, a prawica ich, prawica omylna.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Boże! pieśń nową tobie zaśpiewam; na lutni, i na instrumencie o dziesięciu stronach śpiewać ci będę.

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

Bóg daje zwycięstwo królom, a Dawida, sługę swego, wybawia od miecza srogiego.

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Wybawże mię, a wyrwij mię z ręki cudzoziemców, których usta mówią kłamstwo, a prawica ich prawica omylna;

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Aby synowie nasi byli jako szczepy rosnące w młodości swojej, a córki nasze, jako kamienie węgielne, wyciosane w budynku kościelnym.

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

Szpiżarnie nasze pełne niech wydawają wszelakie potrzeby; trzody nasze niech rodzą tysiące, niech rodzą dziesięć tysięcy w oborach naszych.

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Woły nasze niech będą tłuste; niech nie będzie wtargnienia, ani zajęcia, ani narzekania po ulicach naszych.

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Błogosławiony lud, któremu się tak dzieje. Błogosławiony lud, którego Bogiem jest Pan.