Isaiah 2

Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:

Słowo, które widział Izajasz, syn Amosowy, nad Judą i nad Jeruzalemem.

І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.

I stanie się w ostateczne dni, że będzie przygotowana góra domu Pańskiego na wierzchu gór, i wywyższy się nad pagórkami, a zbieżą się do niej wszystkie narody.

І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.

I pójdzie wiele ludzi, mówiąc: Pójdźcie a wstąpmy na górę Pańską, do domu Boga Jakóbowego, a będzie nas uczył dróg swoich, i będziemy chodzili ścieszkami jego; albowiem z Syonu wyjdzie zakon, a słowo Pańskie z Jeruzalemu.

І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!

I będzie sądził między narodami, a będzie karał wiele ludzi.I przekują miecze swe na lemiesze, a włócznie swe na sierpy; nie podniesie naród przeciw narodowi miecza, ani się będą ćwiczyć do bitwy.

Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!

Domie Jakóbowy! pójdźcie, a chodźmy w światłości Pańskiej.

Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.

Aleś ty opuścił lud swój, dom Jakóbowy! gdyż są pełni obrzydliwości narodów wschodnich, i są wieszczkami jako Filistynowie, a w synach cudzych się kochali.

І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.

I napełniona jest ziemia ich srebrem i złotem, a końca niemasz skarbom ich.

І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

Napełniona jest ziemia ich końmi, a końca niemasz wozom ich. Napełniona też jest ziemia ich bałwanami, robocie rąk swoich kłaniają się, które poczyniły palce ich.

і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!

I kłania się pospolity człowiek, a uniża się i zacny mąż; przetoż nie odpuszczaj im.

Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!

Wnijdź w skałę, a skryj się w prochu przed strachem Pańskim, i przed chwałą majestatu jego.

Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

Oczy wyniosłe człowiecze zniżone będą, a wysokość ludzka nachylona będzie; ale sam Pan wywyższony będzie dnia onego.

Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,

Albowiem dzień Pana zastępów przyjdzie na wszelkiego pysznego i wyniosłego, i na każdego wywyższonego, że będzie poniżony;

і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,

I na wszystkie cedry Libańskie wysokie a podniosłe, i na wszystkie dęby Basańskie;

і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,

I na wszystkie góry wysokie, i na wszystkie pagórki wyniosłe;

і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,

I na każdą wieżę wysoką, i na każdy mur obronny;

і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!

I na wszystkie okręty morskie, i na wszystkie malowania rozkoszne.

І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,

I będzie nachylona wyniosłość człowiecza, a wywyższenie ludzkie zniżone będzie; ale sam Pan wywyższony będzie dnia onego.

а божища зовсім минуться!

Lecz bałwany ich do szczętu pokruszone będą.

І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!

Tedy wnijdą do jaskiń skalnych, i do jam podziemnych przed strachem Pańskim, i przed chwałą majestatu jego, gdy powstanie , aby ziemię potarł.

Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

Dnia onego wrzuci człowiek bałwany swe srebrne i bałwany swe złote, które mu naczyniono, aby się im kłaniał, w dziury kretów i nietoperzy.

щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!

I wnijdzie w rozpadliny skalne, i na wierzchołki opok przed strachem Pańskim, i przed chwałą majestatu jego, gdy powstanie, aby potarł ziemię.

Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?

Przestańcież ufać w człowieku, którego dech jest w nozdrzach jego; bo za cóż on ma być poczytany?