Psalms 10

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Hvorfor, Herre, står du langt borte? Hvorfor skjuler du ditt åsyn i trengsels tider?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Ved den ugudeliges overmot engstes de elendige; de fanges i de onde råd han har uttenkt.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

For den ugudelige roser sin sjels lyst, og den rovgjerrige sier Herren farvel, håner ham.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Den ugudelige sier i sitt overmot: Han hjemsøker ikke. Det er ingen Gud, det er alle hans tanker.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Hans veier lykkes til enhver tid; langt borte fra ham i det høie er dine dommer; av alle sine motstandere blåser han.

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Han sier i sitt hjerte: Jeg skal ikke rokkes, fra slekt til slekt skal jeg ikke stedes i ulykke.

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Hans munn er full av forbannelse og av svik og vold; under hans tunge er ulykke og ondskap.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Han ligger i bakhold ved gårdene, på lønnlige steder myrder han den uskyldige, hans øine speider efter den ulykkelige.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Han lurer på lønnlig sted, lik løven i sitt skjul; han lurer for å gripe den elendige; han griper den elendige idet han drar ham inn i sitt garn.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Han bøier sig, dukker sig ned, og for hans sterke klør faller de elendige.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Han sier i sitt hjerte: Gud har glemt det, han har skjult sitt åsyn, han ser det aldri.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Reis dig, Herre! Gud, opløft din hånd, glem ikke de elendige!

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Hvorfor skal den ugudelige forakte Gud og si i sitt hjerte: Du hjemsøker ikke?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Du har sett det; for du skuer nød og sorg for å legge dem i din hånd; til dig overgir den elendige sin sak, du er den farløses hjelper.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Sønderbryt den ugudeliges arm, og hjemsøk den ondes ugudelighet, så du ikke mere finner den!

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Herren er konge evindelig og alltid, hedningene blir utryddet av hans land!

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

De saktmodiges begjæring hører du, Herre! Du styrker deres hjerte, du vender ditt øre til

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

for å dømme i den farløses og undertryktes sak. Ikke skal mennesket, som er av jorden, lenger vedbli å volde redsel.