II Corinthians 6

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

We then, as workers together with him, beseech you also that ye receive not the grace of God in vain.

Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

(For he saith, I have heard thee in a time accepted, and in the day of salvation have I succoured thee: behold, now is the accepted time; behold, now is the day of salvation.)

6:3

Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

Giving no offence in any thing, that the ministry be not blamed:

6:4

а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

But in all things approving ourselves as the ministers of God, in much patience, in afflictions, in necessities, in distresses,

6:5

у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

In stripes, in imprisonments, in tumults, in labours, in watchings, in fastings;

6:6

у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

By pureness, by knowledge, by longsuffering, by kindness, by the Holy Ghost, by love unfeigned,

6:7

у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

By the word of truth, by the power of God, by the armour of righteousness on the right hand and on the left,

6:8

через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

By honour and dishonour, by evil report and good report: as deceivers, and yet true;

6:9

як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

As unknown, and yet well known; as dying, and, behold, we live; as chastened, and not killed;