Psalms 2

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

למה רגשו גוים ולאמים יהגו ריק׃

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

יתיצבו מלכי ארץ ורוזנים נוסדו יחד על יהוה ועל משיחו׃

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

ננתקה את מוסרותימו ונשליכה ממנו עבתימו׃

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

יושב בשמים ישחק אדני ילעג למו׃

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

אז ידבר אלימו באפו ובחרונו יבהלמו׃

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

ואני נסכתי מלכי על ציון הר קדשי׃

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

אספרה אל חק יהוה אמר אלי בני אתה אני היום ילדתיך׃

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

שאל ממני ואתנה גוים נחלתך ואחזתך אפסי ארץ׃

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

תרעם בשבט ברזל ככלי יוצר תנפצם׃

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

ועתה מלכים השכילו הוסרו שפטי ארץ׃

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

עבדו את יהוה ביראה וגילו ברעדה׃

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

נשקו בר פן יאנף ותאבדו דרך כי יבער כמעט אפו אשרי כל חוסי בו׃