Acts 14

І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

ויהי באיקניון ויבאו יחדו אל בית כנסת היהודים וידברו שם עד כי האמין המון רב מן היהודים ומן היונים׃

Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

אך היהודים אשר לא האמינו עוררו והכעיסו את נפשות הגוים על האחים׃

Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

וישבו שם ימים רבים וילמדו בבטחונם ביהוה העמיד על דבר חסדו בעשותו על ידם אתות ומופתים׃

А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

ויחלק המון העיר לחצי אלה נטו אחרי היהודים ואלה אחרי השליחים׃

Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

ויהי רגשת הגוים והיהודים עם ראשיהם להתעלל בהם ולסקלם׃

то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

ויודע להם ויברחו לערי לוקוניא אל לוסטרא ודרבי וסביבותן׃

і Євангелію там звіщали.

ויבשרו שם הבשורה׃

А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

ואיש נכה רגלים היה בלוסטרא והוא ישב פסח מבטן אמו ולא הלך מימיו׃

Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

וישמע את פולוס מדבר והוא הסתכל בו וירא כי אמונה בו להושע׃

то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

ויאמר בקול גדול עמד הכן על רגליך וידלג ויתהלך׃

А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

והמון העם כראותם את אשר עשה פולוס נשאו את קולם ויאמרו בלשון לוקונית ירדו אלינו האלהים בדמות אנשים׃

І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

ויקראו לבר נבא בל ולפולוס קראו הרמיס באשר הוא ראש המדברים׃

А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

וכהן בית בל אשר מחוץ לעירם הביא השערה שורים ועטרות ויחפץ לזבח הוא והמון העם׃

Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи

ויהי כשמע זאת השליחים פולוס ובר נבא ויקרעו את בגדיהם וירוצו אל תוך העם׃

та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

ויצעקו לאמר אנשים למה תעשו כזאת גם אנחנו בני אדם חלשים כמוכם ונבשרה אתכם למען שוב תשובו מן הבליכם אלה אל אלהים חיים אשר עשה את השמים ואת הארץ ואת הים ואת כל אשר בם׃

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,

ואשר בדרות קדם הניח לכל הגוים ללכת בדרכיהם׃

але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

וגם לא חדל להעיד על עצמו וייטב לנו בתתו מטר מן השמים ועתות שבע וימלא לבותינו מזון וששון׃

І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.

ואף בדברים האלה כמעט לא עצרו כח לכלוא את העם מזבח להם׃

А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

ויבאו שמה יהודים מן אנטיוכיא ומן איקניון ויסיתו את העם וירגמו את פולוס באבנים ויסחבהו חוצה לעיר בחשבם כי מת׃

Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.

ויסבו אתו התלמידים ויקם ויבא העירה וממחרת יצא אל דרבי הוא ובר נבא׃

І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

ויבשרו את הבשורה בעיר ההיא ואחרי העמידם תלמידים הרבה שבו אל לוסטרא ואיקניון ואנטיוכיא׃

душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

ויחזקו את נפשות התלמידים ויזהירו אתם לעמד באמונה וכי רק בצרות רבות בוא נבוא אל מלכות האלהים׃

І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

ויבחרו להם זקנים בכל קהלה וקהלה ויתפללו ויצומו ויפקידום ביד האדון אשר האמינו בו׃

Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;

ויעברו בפיסדיא ויבאו אל פמפוליא׃

і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,

וישמיעו את דבר יהוה בפרגי וירדו אל אטליא׃

а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.

ומשם באו באניה אל אנטיוכיא אשר נמסרו שם לחסד אלהים על המלאכה אשר מלאו אתה׃

А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

ובבאם שמה הקהילו את העדה ויגידו את כל אשר עשה אתם האלהים ואת אשר פתח לגוים פתח האמונה׃

І перебували вони немалий час із учнями.

וישבו שם עם התלמידים ימים לא מעטים׃