Psalms 17

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Prière de David. Eternel! écoute la droiture, sois attentif à mes cris, Prête l'oreille à ma prière faite avec des lèvres sans tromperie!

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Que ma justice paraisse devant ta face, Que tes yeux contemplent mon intégrité!

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Si tu sondes mon coeur, si tu le visites la nuit, Si tu m'éprouves, tu ne trouveras rien: Ma pensée n'est pas autre que ce qui sort de ma bouche.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

A la vue des actions des hommes, fidèle à la parole de tes lèvres, Je me tiens en garde contre la voie des violents;

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Mes pas sont fermes dans tes sentiers, Mes pieds ne chancellent point.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

Je t'invoque, car tu m'exauces, ô Dieu! Incline vers moi ton oreille, écoute ma parole!

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Signale ta bonté, toi qui sauves ceux qui cherchent un refuge, Et qui par ta droite les délivres de leurs adversaires!

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Garde-moi comme la prunelle de l'oeil; Protège-moi, à l'ombre de tes ailes,

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

Contre les méchants qui me persécutent, Contre mes ennemis acharnés qui m'enveloppent.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

Ils ferment leurs entrailles, Ils ont à la bouche des paroles hautaines.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

Ils sont sur nos pas, déjà ils nous entourent, Ils nous épient pour nous terrasser.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

On dirait un lion avide de déchirer, Un lionceau aux aguets dans son repaire.

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Lève-toi, Eternel, marche à sa rencontre, renverse-le! Délivre-moi du méchant par ton glaive!

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

Délivre-moi des hommes par ta main, Eternel, des hommes de ce monde! Leur part est dans la vie, Et tu remplis leur ventre de tes biens; Leurs enfants sont rassasiés, Et ils laissent leur superflu à leurs petits-enfants.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

Pour moi, dans mon innocence, je verrai ta face; Dès le réveil, je me rassasierai de ton image.