Psalms 26

Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!

(Af David.) Skaf mig ret, o HERRE, thi jeg vandrer i Uskyld, stoler på HERREN uden at vakle.

Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,

Ransag mig, HERRE, og prøv mig, gransk mine Nyrer og mit Hjerte;

бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

thi din Miskundhed står mig for Øje, jeg vandrer i din Sandhed.

Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,

Jeg tager ej Sæde blandt Løgnere, blandt falske kommer jeg ikke.

я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.

Jeg hader de ondes Forsamling, hos gudløse sidder jeg ej.

Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,

Jeg tvætter mine Hænder i Renhed, at jeg kan vandre omkring dit Alter, HERRE,

щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.

for at istemme Takkesang, fortælle om alle dine Undere.

Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.

HERRE, jeg elsker dit Hus, det Sted, hvor din Herlighed bor.

Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,

Bortriv ikke min Sjæl med Syndere, mit Liv med blodstænkte Mænd,

що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.

i hvis Hænder er Skændselsdåd, hvis højre er fuld af Bestikkelse.

А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!

Jeg har jo vandret i Uskyld, forløs mig og vær mig nådig!

Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

Min Fod står på den jævne Grund, i Forsamlinger vil jeg love HERREN.