Psalms 10

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Proč, ó Hospodine, stojíš zdaleka, a skrýváš se v čas ssoužení?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Z pychu bezbožník protivenství činí chudému. Ó by jati byli v zlých radách, kteréž vymýšlejí.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Neboť se honosí bezbožník v líbostech života svého, a lakomý sobě pochlebuje, a Hospodina popouzí.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Bezbožník pro pýchu, kterouž na sobě prokazuje, nedbá na nic; všecka myšlení jeho jsou, že není Boha.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Dobře mu se daří na cestách jeho všelikého času, soudové tvoji vzdáleni jsou od něho, i na všecky nepřátely své fouká,

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Říkaje v srdci svém: Nepohnuť se od národu až do pronárodu, nebo nebojím se zlého.

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Ústa jeho plná jsou zlořečenství, i chytrosti a lsti; pod jazykem jeho trápení a starost.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Sedí v zálohách ve vsech a v skrýších, aby zamordoval nevinného; očima svýma po chudém špehuje.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Číhá v skrytě jako lev v jeskyni své, číhá, aby pochytil chudého, uchvacujeť jej, a táhne pod sítku svou.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Připadá a stuluje se, dokudž by nevpadlo v silné pazoury jeho shromáždění chudých.

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Říká v srdci svém: Zapomenulť jest Bůh silný, skryl tvář svou, nepohledíť na věky.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Povstaniž, Hospodine Bože silný, vznes ruku svou, nezapomínejž se nad chudými.

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Proč má bezbožník Boha popouzeti, říkaje v srdci svém, že toho vyhledávati nebudeš?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Díváš se do času, nebo ty nátisk a bolest spatřuješ, abys jim odplatil rukou svou; na tebeť se spouští chudý, sirotku ty jsi spomocník.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Potři rámě bezbožného, a vyhledej nepravosti zlostného, tak aby neostál.

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Hospodin jest králem věčných věků, národové z země své hynou.

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Žádost ponížených vyslýcháš, Hospodine, utvrzuješ srdce jejich, ucha svého k nim nakloňuješ,

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Abys soud činil sirotku a ssouženému, tak aby jich nessužoval více člověk bídný a zemský.