Mark 7

І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

I sešli se k němu farizeové a někteří z zákoníků, kteříž byli přišli z Jeruzaléma.

і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

A uzřevše některé z učedlníků jeho obecnýma rukama (to jest neumytýma) jísti chleby, reptali o to.

Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

Nebo farizeové i všickni Židé nejedí, leč by ruce umyli, držíce ustanovení starších.

а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

A z trhu přijdouce nejedí, leč se umyjí. A jiné mnohé věci jsou, kteréž přijali, aby zachovávali, jako umývání koflíků, žejdlíků a medenic i stolů.

І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

Potom otázali se ho farizeové a zákoníci: Proč učedlníci tvoji nezachovávají ustanovení starších, ale neumytýma rukama jedí chléb?

А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

On pak odpověděv, řekl jim: Dobře o vás pokrytcích prorokoval Izaiáš, jakož psáno jest: Lid tento rty mne ctí, srdce pak jejich daleko jest ode mne.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

Ale nadarmoť mne ctí, učíce učení, kterážto nejsou než ustanovení lidská.

Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

Nebo opustivše přikázání Boží, držíte ustanovení lidská, totiž umývání žejdlíků a koflíků; a jiné mnohé věci těm podobné činíte.

І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

I pravil jim: Čistě vy rušíte přikázání Boží, abyste ustanovení své zachovali.

Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

Nebo Mojžíš pověděl: Cti otce svého i matku svou, a kdož by zlořečil otci nebo mateři, ať smrtí umře.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

Ale vy pravíte: Řekl-li by člověk otci neb mateři: Korban, to jest, dar, kterýžkoli jest ode mne, toběť prospěje,

то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

A nedopustíte mu nic více učiniti otci svému nebo mateři své,

порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

Rušíce přikázání Boží ustanoveními vašimi, kteráž jste ustanovili. A mnohé těm podobné věci činíte.

І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

I svolav všecken zástup, pravil jim: Slyšte mne všickni a rozumějte.

Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

Nic není z zevnitřku vcházejícího do člověka, což by jej poskvrniti mohlo; ale to, což pochází z něho, toť jest, což poskvrňuje člověka.

Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Má-li kdo uši k slyšení, slyš.

А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

A když všel do domu od zástupu, tázali se ho učedlníci jeho o tom podobenství.

І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

I řekl jim: Tak jste i vy nerozumní? Což nerozumíte, že všecko, což z zevnitřku do člověka vchází, nemůže ho poskvrniti?

Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

Nebo nevchází v srdce jeho, ale v břicho, a potom ven vychází, čistěci všeliké pokrmy.

А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

Ale pravil, že to, což pochází z člověka, to poskvrňuje člověka.

Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

Nebo z vnitřku z srdce lidského zlá myšlení pocházejí, cizoložstva, smilstva, vraždy,

перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

Krádeže, lakomství, nešlechetnosti, lest, nestydatost, oko zlé, rouhání, pýcha, bláznovství.

Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

Všecky tyto zlé věci pocházejí z vnitřku a poskvrňují člověka.

І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

A vstav odtud, odšel do končin Týru a Sidonu, a všed do domu, nechtěl, aby kdo o něm věděl, ale nemohl se tajiti.

Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

Nebo uslyševši o něm žena, jejížto dcerka měla ducha nečistého, přišla a padla k nohám jeho.

А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

(Byla pak ta žena pohanka, Syrofenitská rodem.) I prosila ho, aby ďábelství vyvrhl z její dcery.

А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

Ale Ježíš řekl jí: Nechať se prve nasytí synové; nebť není slušné vzíti chléb synů a vrci štěňatům.

А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

A ona odpověděla a řekla mu: Ovšem, Pane, nebo štěňátka jedí pod stolem drobty synů.

І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

I řekl jí: Pro tu řeč jdi, vyšloť jest ďábelství z tvé dcery.

А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

I odšedši do domu svého, nalezla děvečku, ana leží na loži, a ďábelství z ní vyšlo.

І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

Tedy odšed zase z končin Tyrských a Sidonských, přišel k moři Galilejskému, prostředkem krajin Desíti měst.

І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

I přivedli jemu hluchého a němého, a prosili ho, aby na něj ruku vzložil.

І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

A pojav jej soukromí ven z zástupu, vložil prsty své v uši jeho, a plinuv, dotekl se jazyka jeho.

І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

A vzezřev k nebi, vzdechl, a řekl jemu: Effeta, to jest, otevři se.

І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

A hned otevříny jsou uši jeho, a rozvázán jest svazek jazyka jeho, i mluvil právě.

А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

I přikázal jim, aby žádnému nepravili. Ale jakžkoli on jim přikazoval, předce oni mnohem více ohlašovali.

І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

A převelmi se divili, řkouce: Dobře všecky věci učinil. I hluchým rozkázal slyšeti, i němým mluviti.