Genesis 7

І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.

Onda Jahve reče Noi: "Uđi ti i sva tvoja obitelj u korablju, jer sam uvidio da si ti jedini preda mnom pravedan u ovom vremenu.

Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.

Uzmi sa sobom od svih čistih životinja po sedam parova: mužjaka i njegovu ženku.

Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.

Isto tako od ptica nebeskih po sedam parova - mužjaka i ženku - da im se sjeme sačuva na zemlji.

Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!

Jer ću do sedam dana pustiti dažd po zemlji četrdeset dana i četrdeset noći te ću istrijebiti s lica zemlje svako živo biće što sam ga načinio."

І зробив Ной усе, як звелів був Господь.

Noa učini sve kako mu je Jahve naredio.

А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.

Noi bijaše šest stotina godina kad je potop došao na zemlju.

І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.

I pred vodama potopnim uđu s Noom u korablju njegovi sinovi, njegova žena i žene sinova njegovih.

Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,

Od čistih životinja i od životinja koje nisu čiste, od ptica, od svega što zemljom puzi,

по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.

uđe po dvoje - mužjak i ženka - u korablju s Noom, kako je Bog naredio Noi.

І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.

A sedmoga dana zapljušte potopne vode po zemlji.

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

U dan onaj - šestote godine Noina života, mjeseca drugog, dana u mjesecu sedamnaestog - navale svi izvori bezdana, rastvore se ustave nebeske.

І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.

I udari dažd na zemlju da pljušti četrdeset dana i četrdeset noći.

Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

Onog dana uđe u korablju Noa i njegovi sinovi: Šem, Ham i Jafet, Noina žena i tri žene Noinih sinova s njima;

вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.

oni, pa sve vrste životinja: stoka, gmizavci što po tlu gmižu, ptice i svakovrsna krilata stvorenja,

І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.

uđu u korablju s Noom, po dvoje od svih bića što u sebi imaju dah života.

А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.

Što uđe, sve bijaše par, mužjak i ženka od svih bića, kako je Bog naredio Noi. Onda Jahve zatvori za njim vrata.

І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.

Pljusak je na zemlju padao četrdeset dana; vode sveudilj rasle i korablju nosile: digla se visoko iznad zemlje.

І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.

Vode su nad zemljom bujale i visoko rasle, a korablja plovila površinom.

І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.

Vode su sve silnije navaljivale i rasle nad zemljom, tako te prekriše sva najviša brda pod nebom.

На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.

Petnaest lakata dizale se vode povrh potonulih brda.

І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.

Izgiboše sva bića što se po zemlji kreću: ptice, stoka, zvijeri, svi gmizavci i svi ljudi.

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.

Sve što u svojim nosnicama imaše dah života - sve što bijaše na kopnu - izgibe.

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.

Istrijebi se svako biće s površja zemaljskog: čovjek, životinje, gmizavci i ptice nebeske, sve se izbrisa sa zemlje. Samo Noa ostade i oni što bijahu s njim u korablji.

І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

Stotinu pedeset dana vladahu vode zemljom.