Galatians 3

О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?

О, неразумни галатяни, кой ви омая така – вас, пред чиито очи Иисус Христос е бил ясно очертан като разпънат?

Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?

Това само желая да науча от вас: чрез дела изисквани от закона ли получихте Духа, или чрез слушане с вяра?

Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?

Толкова ли сте неразумни, че след като започнахте в Духа, сега се усъвършенствате в плътта?

Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!

Напразно ли страдахте толкова? Ако наистина е напразно!

Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?

Тогава Този, който ви дава Духа и върши чудеса между вас, чрез дела изисквани от закона ли върши това, или чрез вяра в посланието? —

Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.

както Авраам повярва в Бога и това му се счете за правда.

Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.

Тогава знайте, че тези, които са от вяра, те са Авраамови синове.

І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!

И Писанието, като предвидя, че Бог щеше да оправдае езичниците чрез вяра, предварително изяви благовестието на Авраам, казвайки: ?В теб ще се благославят всичките народи.“

Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.

Така че тези, които са от вяра, се благославят заедно с вярващия Авраам.

А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!

Защото всички, които се облягат на дела изисквани от закона, са под проклятие, понеже е писано: ?Проклет всеки, който не постоянства да изпълнява всичко писано в книгата на закона.“

А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.

А че никой не се оправдава пред Бога чрез закона, е явно, защото ?праведният чрез вяра ще живее.“

А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.

А законът не действа чрез вяра, а казва: ?Който върши това, което заповядва законът, ще живее чрез него.“

Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,

Христос ни изкупи от проклятието на закона, като стана проклет за нас; защото е писано: ?Проклет всеки, който виси на дърво“;

щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.

така че благословението дадено на Авраам да дойде чрез Христос Иисус на езичниците, за да приемем обещанието на Духа чрез вяра.

Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

Братя – по човешки говоря – ако едно завещание е потвърдено, дори и да е само човешко, никой не може да го развали, нито да му прибави нещо.

А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.

А обещанията се изрекоха на Авраам и на неговия потомък. Не казва: ?и на потомците“, като за мнозина, а като за един: ?и на твоя потомък“, който е Христос.

А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.

И това казвам, че завет, предварително потвърден от Бога, не може да бъде развален от закона, появил се четиристотин и тридесет години по-късно, така че обещанието да бъде унищожено.

Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.

Защото, ако наследството е по закона, то вече не е по обещание; а Бог го подари на Авраам чрез обещание.

Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.

Тогава защо се даде законът? Прибави се, за да се изявят престъпленията, докато дойде Потомъкът, на когото беше дадено обещанието; и беше постановен от ангели чрез ръката на един посредник.

Але посередник не є для одного, Бог же один.

Но посредникът не е за един, а Бог е един.

Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!

Тогава законът против Божиите обещания ли е? Да не бъде! Защото, ако беше даден закон, който да можеше да оживотворява, то наистина правдата щеше да бъде от закон.

Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Но Писанието затвори всичко под грях, така че обещанието чрез вяра в Иисус Христос да се даде на тези, които вярват.

Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.

А преди да дойде вярата, ние бяхме под стражата на закона, затворени до времето на вярата, която щеше да се открие.

Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

Така че законът стана за нас възпитател, за да ни доведе до Христос, за да се оправдаем чрез вяра.

А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.

Но след идването на вярата не сме вече под ръководството на възпитател.

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Защото всички сте Божии синове чрез вяра в Иисус Христос,

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

понеже всички вие, които сте се кръстили в Христос, с Христос сте се облекли.

Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

Няма вече юдеин, нито грък, няма роб, нито свободен, няма мъж, нито жена, защото вие всички сте едно в Христос Иисус.

А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.

И ако сте Христови, то вие сте Авраамово потомство и наследници по обещание.