Romans 3

Τις λοιπον η υπεροχη του Ιουδαιου, η τις η ωφελεια της περιτομης;

Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?

Πολλη κατα παντα τροπον. Πρωτον μεν διοτι εις τους Ιουδαιους ενεπιστευθησαν τα λογια του Θεου.

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

Επειδη αν τινες δεν επιστευσαν, τι εκ τουτου; μηπως η απιστια αυτων θελει καταργησει την πιστιν του Θεου;

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Μη γενοιτο. Αλλ εστω ο Θεος αληθης, πας δε ανθρωπος ψευστης, καθως ειναι γεγραμμενον Δια να δικαιωθης εν τοις λογοις σου και να νικησης, οταν κρινησαι.

Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

Εαν δε η αδικια ημων δεικνυη την δικαιοσυνην του Θεου, τι θελομεν ειπει; μηπως ειναι αδικος ο Θεος ο επιφερων την οργην; ως ανθρωπος λαλω.

А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

Μη γενοιτο επειδη πως θελει κρινει ο Θεος τον κοσμον;

Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Διοτι εαν η αληθεια του Θεου επερισσευσε προς δοξαν αυτου δια του εμου ψευσματος, δια τι πλεον εγω κρινομαι ως αμαρτωλος,

Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

και καθως βλασφημουμεθα και καθως κηρυττουσι τινες, οτι ημεις λεγομεν, Δια τι να μη πραττωμεν τα κακα, δια να ελθωσι τα αγαθα; των οποιων η κατακρισις ειναι δικαια.

І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!

Τι λοιπον; υπερεχομεν των εθνικων; Ουχι βεβαιως διοτι προεξηλεγξαμεν Ιουδαιους τε και Ελληνας, οτι ειναι παντες υπο αμαρτιαν,

То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,

καθως ειναι γεγραμμενον Οτι δεν υπαρχει δικαιος ουδε εις,

як написано: Нема праведного ані одного;

δεν υπαρχει τις εχων συνεσιν δεν υπαρχει τις εκζητων τον Θεον.

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,

Παντες εξεκλιναν, ομου εξηχρειωθησαν δεν υπαρχει ο πραττων αγαθον, δεν υπαρχει ουδε εις.

усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!

Ταφος ανεωγμενος ειναι ο λαρυγξ αυτων, με τας γλωσσας αυτων ελαλουν δολια φαρμακιον ασπιδων ειναι υπο τα χειλη αυτων

Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

των οποιων το στομα γεμει καταρας και πικριας

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

οι ποδες αυτων ειναι ταχεις εις το να χυσωσιν αιμα

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

ερημωσις και ταλαιπωρια εν ταις οδοις αυτων,

руїна та злидні на їхніх дорогах,

Και οδον ειρηνης δεν εγνωρισαν.

а дороги миру вони не пізнали!

Δεν ειναι φοβος Θεου εμπροσθεν των οφθαλμων αυτων.

Нема страху Божого перед очима їхніми...

Εξευρομεν δε οτι οσα λεγει ο νομος λαλει προς τους υπο τον νομον, δια να εμφραχθη παν στομα και να γεινη πας ο κοσμος υποδικος εις τον Θεον,

А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

διοτι εξ εργων νομου δεν θελει δικαιωθη ουδεμια σαρξ ενωπιον αυτου επειδη δια του νομου γινεται η γνωρισις της αμαρτιας.

Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

Τωρα δε χωρις νομου η δικαιοσυνη του Θεου εφανερωθη, μαρτυρουμενη υπο του νομου και των προφητων,

А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.

δικαιοσυνη δε του Θεου δια πιστεως Ιησου Χριστου εις παντας και επι παντας τους πιστευοντας διοτι δεν υπαρχει διαφορα

А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

επειδη παντες ημαρτον και υστερουνται της δοξης του Θεου,

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

δικαιουνται δε δωρεαν με την χαριν αυτου δια της απολυτρωσεως της εν Χριστω Ιησου,

але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,

τον οποιον ο Θεος προεθετο μεσον εξιλεωσεως δια της πιστεως εν τω αιματι αυτου, προς φανερωσιν της δικαιοσυνης αυτου δια την αφεσιν των προγενομενων αμαρτηματων δια της μακροθυμιας του Θεου,

що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,

προς φανερωσιν της δικαιοσυνης αυτου εν τω παροντι καιρω, δια να ηναι αυτος δικαιος και να δικαιονη τον πιστευοντα εις τον Ιησουν.

за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

Που λοιπον η καυχησις; Εκλεισθη εξω. Δια ποιου νομου; των εργων; Ουχι, αλλα δια του νομου της πιστεως.

Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.

Συμπεραινομεν λοιπον οτι ο ανθρωπος δικαιουται δια της πιστεως χωρις των εργων του νομου.

Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

Η των Ιουδαιων μονον ειναι ο Θεος; Ουχι δε και των εθνων; Ναι, και των εθνων,

Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

επειδη εις ειναι ο Θεος οστις θελει δικαιωσει την περιτομην εκ πιστεως και την ακροβυστιαν δια της πιστεως.

бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.

Νομον λοιπον καταργουμεν δια της πιστεως; μη γενοιτο, αλλα νομον συνιστωμεν.

Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.