Psalms 10

 Varför, HERRE,  står du så långt ifrån  och fördöljer dig i nödens tider?

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

 Genom de ogudaktigas övermod      måste den arme lida.  Må de fångas i de ränker      som de hava uttänkt!

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

 Ty den ogudaktige berömmer sig      av sin själs lystnad,  och den rovgirige talar förgripligt      och föraktar HERREN.

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

 Den ogudaktige säger i sitt högmod:      »Han frågar icke därefter.»  »Det finnes ingen Gud»,      så äro alla hans tankar.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

 Trygga äro alltid hans vägar,  dina domar gå högt över hans blickar;  alla sina ovänner räknar han för intet.

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

 Han säger i sitt hjärta:      »Jag skall icke vackla,  över mig skall i evighet      ingen olycka komma.»

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

 Hans mun är full av förbannelse,      av svek och förtryck;  hans tunga gömmer      olycka och fördärv.

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

 Han lägger sig i försåt vid gårdarna,  i lönndom vill han dräpa den oskyldige;  hans ögon lura på den olycklige.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

 Han ligger i försåt på lönnligt ställe,      såsom ett lejon i sitt snår,  han ligger i försåt för att gripa den arme;  han griper den arme,      i det han drager honom in i sitt nät.

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

 Han trycker sig ned, han ligger på lur,  och de olyckliga falla i hans klor.

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

 Han säger i sitt hjärta:      »Gud förgäter det,  han har dolt sitt ansikte,      han ser det aldrig.»

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

 Stå upp, HERRE;      Gud, upplyft din hand,  förgät icke de arma.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

 Varför skall den ogudaktige      få förakta Gud  och säga i sitt hjärta      att du icke frågar därefter?

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

 Du har ju sett det, ty du giver akt      på olycka och jämmer,      för att taga det i din hand.  Åt dig överlämnar den olycklige sin sak;  du blev den faderlöses hjälpare.

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

 Bryt sönder den ogudaktiges arm,  och hemsök de ondas ogudaktighet,      så att du icke mer finner den.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

 Ja, HERREN är konung      alltid och evinnerligen;  hedningarna utrotas ur hans land.

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

 De ödmjukas trängtan      hör du, HERRE;  du gör deras hjärtan ståndaktiga;      du låter ditt öra giva akt

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

 för att skaffa den faderlöse och förtryckte rätt,  så att människor, komna av jord,      ej längre vålla skräck.

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!