Psalms 144

(Un psalm al lui David.) Binecuvîntat să fie Domnul, Stînca mea, care-mi deprinde mînile la luptă, degetele la bătălie,

Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Binefăcătorul meu şi Cetăţuia mea, Turnul meu de scăpare şi Izbăvitorul meu, Scutul meu de adăpost, care-mi supune pe poporul meu!

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Doamne, ce este omul, ca să iei cunoştinţă de el, fiul omului ca să iei seama la el?

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Omul este ca o suflare, zilele lui sînt ca umbra care trece.

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Pleacă cerurile, Doamne, şi pogoară-Te! Atinge munţii, ca să fumege!

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Fulgeră, şi risipeşte pe vrăjmaşii mei! Aruncă-Ţi săgeţile, şi pune -i pe fugă!

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Întinde-Ţi mînile de sus, izbăveşte-mă şi scapă-mă din apele cele mari, din mîna fiilor celui străin,

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

a căror gură spune neadevăruri, şi a căror dreaptă este o dreaptă mincinoasă.

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Dumnezeule, Îţi voi cînta o cîntare nouă, Te voi lăuda cu alăuta cu zece coarde.

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

Tu, care dai împăraţilor biruinţa, care ai scăpat de sabie ucigaşă pe robul Tău David,

що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

izbăveşte-mă şi scapă-mă din mîna fiilor celui străin, a căror gură spune neadevăruri, şi a căror dreaptă este o dreaptă mincinoasă!...

Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

Fiii noştri sînt ca nişte odrasle, cari cresc în tinereţa lor; fetele noastre ca nişte stîlpi săpaţi frumos, cari fac podoaba caselor împărăteşti.

щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

Grînarele noastre sînt pline, şi gem de tot felul de merinde; turmele ni se înmulţesc cu miile, cu zecile de mii, în cîmpiile noastre:

Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

viţelele noastre sînt prăsitoare; nu -i nicio pagubă, nicio robie, nici un ţipăt în uliţele noastre!

Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

Ferice de poporul care stă astfel! Ferice de poporul, al cărui Dumnezeu este Domnul!

Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!